| Головна » Статті » Музей волинської ікони |
| У категорії матеріалів: 17 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Date · Name · Rating · Comments · Views
|
Історія атрибуції пам’яток сакрального мистецтва у збірці Музею волинської ікони пов’язана з історією формування самої колекції. У минулому 2013 році музей відмітив свій 20-літній ювілей, можна сказати, що по віку музей належить до молодого покоління музеїв України. За останні десятиліття фондосховище музею поповнилося багатьма пам’ятками давнього малярства, які привернули увагу дослідників. |
|
Науково-дослідницька робота є основою практично всієї діяльності Музею волинської ікони і проводиться у широкому діапазоні. |
|
Один з наймолодших музеїв України – Музей волинської ікони – нині знаний в Україні і за її межами. Кожен музей народжується на основі якоїсь специфічної колекції. Музей волинської ікони постав у 1993 році як результат багаторічної співпраці дослідників, науковців, реставраторів, які плекали бажання показати багатий пласт сакрального мистецтва Волині, який багато років просто зберігався у Волинському краєзнавчому музеї і був недоступним широкому загалу. |
|
Серед пам’яток сакрального мистецтва, які знаходяться у колекції Музею волинської ікони, в окрему групу можна виділити твори ХVІІІ–ХІХ століть, написані на полотні. До музейної колекції вони потрапили з колишніх греко-католицьких храмів та костелів Волині. Твори волинських малярів, які виконували замовлення цих громад, виділяються вільною інтерпретацією іконографічних схем, творчим підходом до першоджерел, бажанням утвердити власне бачення того чи іншого образу.
|
|
Відкриття Музею волинської ікони у 1993 році відбулося у переломний момент історії нашої держави, коли суспільство намагалося переосмислити минуле і почало будувати майбутнє, коли стрімко зріс інтерес до історії та пам’яток національної культури, змінювались орієнтири культурної політики, а відповідно зміст і форми діяльності музеїв.
|
|
На зламі тисячоліть, 2000 року, у Луцьку явилася Холмська Чудотворна ікона Божої Матері. Ще у XVIІ ст. уніатський єпископ Яків Суша книгу присвячену Чудотворній Холмській іконі Богородиці назвав «Фенікс» і це стало пророчим визначенням на всю її історію, тому що час прославлення змінювали часи поневірянь, але образ жив і чудесно воскресав після, здавалось би, забуття. Ікона постала через більш як п’ятдесят років невідомості, таємничості, здогадок. Музей волинської ікони став місцем перебування християнської святині, унікальної пам’ятки візантійського іконопису ХІ ст.
|
|
Давні зображення Різдва Христового у волинському іконописі найчастіше зустрічаємо на невеликих іконах празникових рядів іконостасів, рідше на окремих іконах. Щирістю художнього вислову, безпосередністю і зворушливістю відзначені композиції Різдва Христового у виконанні народних іконописців.
|
|
Образи Святої, які знаходяться у Музеї волинської ікони та у храмах Волині, відповідають традиційній іконографічній схемі, однак мають певні яскраві стилістичні особливості. Умовно ці ікони можна розділити на дві групи: до однієї входять образи Параскеви з атрибутами – хрестом та пальмовою гілкою, до другої – з сувоєм та хрестом або пальмовою гілкою.
|
|
У колекції Музею волинської ікони є три ікони «Старозавітної Трійці» XVIIIст. (ВКМ І-167, І-224, І-450), які демонструють барокові традиції втілення цього символічного сюжету (деталізація, підвищена декоративність, багатство золота і срібла, поява нових елементів) у роботах волинських іконописців, які черпали натхнення у народній мистецькій культурі.
|
|
У колекції Музею волинської ікони зберігається група ікон кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., знайдених на Ковельщині. Частина образів були виявлені під час наукових експедицій Волинського краєзнавчого музею у церкві с.Михнівка Камінь-Каширського району, значна більшість – у храмах сіл на півночі Волині, території колишнього Ковельського повіту.
|