Життєвий шлях Дмитра Степовика тісно пов’язаний із Камінь-Каширським краєм: з 1950 по 1955 рр. він з родиною проживав у місті Камені-Каширському. Д. Степовик користується заслуженим авторитетом серед краян: вони детально обговорюють його коментарі святкових богослужінь під час телетрансляцій із Київських православних храмів і сприймають їх як просвітницькі, завжди з великим інтересом знайомляться з книгами та науковими доробками вченого, новинами в його громадській та релігійній діяльності, які висвітлені в експозиції місцевого краєзнавчого музею. У Камінь-Каширському краєзнавчому музеї створений фонд професора Дмитра Степовика, який налічує 332 експонати.

   Зважаючи, що саме в музеях зберігаються різноманітні предмети, які мають історичну, мистецьку та культурну цінності, – закономірним і зрозумілим є прагнення учнівської молоді відвідувати музеї, щоб детально вивчати і самостійно, подекуди принципово без коментарів з підручників, робити власні висновки і формувати власну точку зору щодо перебігу тієї чи іншої події або факту. Тому та частина учнівської молоді, яка має непересічний інтерес до історії та історичного краєзнавства і прагне визначитись із профільною орієнтацією, без вагань відвідують музеї у позашкільний час. Виховну та просвітницьку функцію здійснюють не лише колекції та зібрання експозиційних розділів музею, але й безпосереднє інтергування школярів у музейну діяльність.

   У давнину на заболочених місцях Волинського Полісся, обабіч річки Стохід, знаходились великі поклади болотяної руди. Їх освоєння зумовлювало розвиток промислів і ремесел, споріднених із видобуванням руди і обробкою заліза. Сучасникам про давно минулі часи нагадують топонімічні назви сіл Рудка-Червинська в Камінь-Каширському районі, Нова Руда – в Маневицькому, Рудка Миринська – в Ковельському, Рудка та Залізниця – в Любешівському, урочищ – Рудня, Руда тощо.

   На Волині музейне будівництво на громадських засадах, яке розпочалося ще в кінці 50-х рр. ХХ ст. було підтримане Волинським краєзнавчим музеєм і місцевими краєзнавцями. Завдяки контролю з боку держави музеї такого типу отримали змогу на подальше існування. Такі передумови вплинули і на створення музею на громадських засадах в місті Камені-Каширському.

   Музеї – це не лише науково-дослідні та культурно-освітні заклади, а й пізнавальні та виховні центри, місця зустрічі людей з подібними зацікавленнями, де є умови і предмет для дискусії, діалогу, обміну інформацією, де кожен відвідувач має змогу сформувати власну думку щодо тієї чи іншої історичної події або факту на основі експонатів чи архівних документів. Тому організація в музеї культурних та науково-освітніх заходів є важливою ланкою роботи.