Головна » Статті » Володимир-Волинський історичний музей |
Позаминулого року до нашого Володимир-Волинського історичного музею завітала художниця Магожата Скалбанія з Любліна. Вона сказала, що охоче відвідала Володимир-Волинський, бо тут колись жив відомий польський поет Юзеф Чеховіч. Хто ж він?
У 1913 році Чехович почав навчання в одинадцятирічній російськомовній школі. Завдяки зусиллям матері та інших дітей з родини вже тоді умів читати та писати польською мовою. Коли за два роки Люблін зайняли австро-угорські війська (1915), перевівся до новоствореної першої загальної польської школи, яку закінчив з відзнакою у 1917 році. Потім почав навчання у чотирирічній Учительській семінарії. У 1920 році поет пішов добровольцем на польсько–радянську війну. За три місяці, під кінець жовтня, повернувся до школи, яку закінчив у 1921 році. Згодом здобував освіту на Вищих учительських курсах у Любліні та в Інституті спеціальної педагогіки у Варшаві. Після цього почав працювати вчителем у селі Слобідка Віленського воєводства; вчителював до 1932 року, працюючи в школах Володимира-Волинського та Любліна (тут він, серед іншого, очолював спеціальну школу). У 1927 році вийшла друком перша збірка віршів поета «Камінь». Критики високо оцінили цю книгу. У 1930 році Чеховіч отримав стипендію на виїзд до Франції. Після повернення до Любліна став редактором літературного додатку до газети «Ziemia lubelska». У січні 1932 року почав видавати власну щоденну газету «Kurier Lubelski» (вийшло 129 номерів). Після завершення роботи над «Кур'єром» почав працювати над створенням наступної газети. Завдяки його зусиллям почав виходити «Dziennik Lubelski» Світ побачили лише дев'ять номерів. Юзеф Чеховіч перекладав польською мовою твори українських письменників і поетів Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Павла Тичини, Богдана Лепкого, Олега Ольжича, Миколи Бажана, Леоніда Мосендза та ін. Також перекладав з англійської, французької, чеської, російської, болгарської мов. На Волині Юзеф Чеховіч вчителював, у період між І і ІІ Чимало творів поета сповнені молодечого натхнення, любові до життя і віри у краще майбутнє – як це й буває у молодих людей. У листі до свого товариша Вацлава Гралівського (написаний 12 липня 1924 року) поет з приємністю згадує наше місто Володимир і висловлює бажання залишитися тут у відпустці: «Залишуся тут на декілька тижнів. Мені дуже добре і спокійно у Володимирі. Їм - коли хочу, встаю - коли хочу. Те , що білизна не нова і вечеря інколи скромна – то дурниці! Але погода така блакитна, така вічна!» Місту Володимиру-Волинському Юзеф Чеховіч присвятив вірш «Зітхання»: Під перламутровим степом неба, У вересні 1939 року, як розпочалася фашистська окупація Польщі, Чеховіч разом з іншими співробітниками Польського радіо переїздить з Варшави до Любліна. 9 вересня 1939 року він ішов до перукарні і загинув від падіння бомби під час нацистського авіанальоту. У Любліні, на місці його загибелі, поету, який прожив всього лиш 36 років, поставлено пам'ятник. Ця історія підтверджує істину про те, що українці і поляки мають багато спільного, більше того, що об'єднує, ніж того, що роз'єднує. Богдан Янович, |
|
|
|
Переглядів: 374 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |