| Головна » Статті » Старовижівський народний краєзнавчий музей |
СТАРОВИЖІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ.
|
Тетяна ВАСИЛЮК (Стара Вижівка)
СТАРОВИЖІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ
Щоб зберегти і передати нащадкам усі ті кращі надбання національної культури, що були виплекані українським народом протягом століть, щоб не висихало життєдайне джерело народної мудрості і творчості, щоб, осмисливши минуле, чіткіше зрозуміти сьогодення та уявити майбутнє, утворюються краєзнавчі музеї.
Старовижівський районний народний краєзнавчий музей розпочав свою діяльність 9 січня 1992 року. Організації музею сприяв обласний краєзнавчий музей, директор – Анатолій Михайлович Силюк та колектив його працівників. З перших днів утворення і до вересня 2010 року музей очолювала Лідія Володимирівна Лестовнича, талановитий організатор пошукової справи, ентузіаст і натхненник науково-дослідної та культурно-освітньої роботи.
Під приміщення музею було виділено найстаріший будинок у селищі, збудований у 1944-1945 роках як перша пошта. Згодом тут знаходилась бібліотека. Приміщення дерев’яне, всередині оштукатурене глиною, в 1992 році ззовні обкладене цеглою. Спочатку було обладнано дві кімнати – відділ природи та краєзнавчий. Краєзнавчий відділ неодноразово перебудовувався, враховуючи методичні рекомендації працівників обласного музею.
Протягом 19 років метою діяльності музею залишається вивчення історії рідного краю, її письмове фіксування, пошук та зберігання пам’яток, об’єктивне донесення інформації до різних категорій відвідувачів, поглиблення знань в історичному, краєзнавчому та природничому напрямках, прищеплення молодому поколінню любові до своєї Вітчизни.
Цьому сприяють понад 3800 музейних експонатів, значна частина яких розміщується у п’яти експозиційних кімнатах.
Одним з важливих напрямків пошукової, краєзнавчої роботи є розширення тематики та експозиційного матеріалу щодо подій 1941-1945 років. Щороку експозиційна кімната «Визволителі Вітчизни» поповнюється новими експонатами, документами, світлинами. Це сприяє уточненню історичних подій 1944 року щодо визволення району, виготовленню карти боїв за села Поліське, Чевель, Дубечне та Стару Вижівку.
Стрілецька зброя періоду Вітчизняної війни, фляга, мінометна міна, гільза-лампа, шинель, офіцерський костюм розпалюють уяву підлітків, які приходять на уроки мужності та екскурсії. Адже вони можуть уявити себе командирами та солдатами, які мужньо захищали рідну землю від окупантів.
Фото-стенди та багатий екскурсійний матеріал особливо привабливий для жителів району та гостей. Діти і внуки впізнають на світлинах своїх батьків, дідусів, знайомих і пишаються тим, що являються продовжувачами героїчного роду. Про розстріл єврейського населення 19 серпня 1942 року в урочищі Гори свідчать спогади сучасників. Також зібрані спогади очевидців та публікації у газеті «Сільські новини» про відправлення молоді до Німеччини на важкі примусові роботи.
Про багату і щедру природу Старовижівщини, неповторні поліські і лісостепові ландшафти, своєрідний рослинний і тваринний світ можна дізнатися у природничій кімнаті. Фотознімки найстарішого дуба (понад 500 років), чорної берези, опудала лисиці та кози, різноманітні опудала птахів викликають подив і захоплення, а ще – бажання захистити природу рідного краю.
Сьогодні не викликає заперечень ні прадавня історія нашого краю, ні належність до власної землі, ні самобутність і багатобарвність її культури. Експонати етнографічної кімнати нашого музею – вишиті рушники з рослинним орнаментом, лляні сорочки, робочий та святковий одяг, ткацький верстат, речі домашнього вжитку, плетені із соломи та лози бочки, вироби з дерева, віялка, ярмо, свідчать про нерозривний зв’язок краян з природою, їх працьовитість і миролюбність. Тутешні люди не були завойовниками, вони любили землю і працювали на ній, виховували дітей за своєю подобою. Тому і внесли в світову скарбницю культури високодуховну життєдайну фантазію, всеперемагаючу добру волю.
Дослідження історії нашого краю ведеться з 1992 року. Матеріали розшукувались в архівах та бібліотеках м. Києва, м. Львова, м. Луцька. Значну підтримку у вивченні історичних та наукових джерел здійснював обласний краєзнавчий музей, надаючи літературу та методичну допомогу для публікації робіт з історії краю у матеріалах науково-краєзнавчих конференцій.
З 1993 року при музеї працював краєзнавчий гурток, в якому брали участь учні Старовижівської школи. Краєзнавці допомагали у розкопках на Семеновій горі, біля Старої Вижівки та Нової Вижви, по руслу річки Вижівка. Археологом Г.В.Охріменком було досліджено пам’ятки культури неоліту, зразки надано у краєзнавчий музей. Було знайдено кераміку ХІ-ХІІІ століття у селах Яревище та Поліське. Так збирались матеріали для кімнати історії Старовижівщини, в експозиції якої є кремінні сокири, холодна зброя ХХ ст., хрести, браслети, обручки, медальйони тощо.
В кімнаті «З історії пожежної справи» зібрані експонати як українського так і польського походження (довоєнний період), зокрема, помпа для гасіння пожежі (1905-1907 рр.) пожежні каски, одяг, світлини. Особливо цікавими для дітей є речі знайдені на згарищах. Експозиція постійно поповнюється новими матеріалами.
Крім постійно-діючих, проводяться тимчасові виставки. Із фондів музею – до дня Соборності України, дня Незалежності та ін. Щороку музей проводить виставки вишитих робіт, картин. З 2005 року музей гостинно відчиняє двері для людей з особливими потребами. Старовижівчани та гості району мали можливість милуватися красою робіт Антоніни Павлівни Згоран із Любохин, майстерністю і вишуканістю рушників сестер Махонюк, вишитими картинами Тетяни Білітюк. Свої творчі доробки для виставки декоративно-ужиткового мистецтва надавали і Людмила Трохимчик із Грабова, Тетяна Чабан з Брідок, Людмила Павловій із Кримного та Божена Сусь із Лісняків. Кожен з них, незважаючи на різні фізичні вади і досить нелегке життя, любить цей світ і прагне донести цю любов через свою творчість.
Музей гостинно запрошує до співпраці талановитих земляків, відкриваючи нові імена для історії краю. Так Валентина Яговець із Старої Гути не лише вишиває ікони, а й пише вірші. Портрети давньоруських князів з творчого доробку Наталії Люклянчук знаходяться в експозиції історичної кімнати.
Значну допомогу протягом усіх років надавав краєзнавчому музею Архієпископ Острозький і Рівненський Варфоломій. Книги історичної тематики, довідки із розвитку освіти, культури ХІХ, ХVІІІ століть сприяли поглибленому вивченню історії краю, істинному баченню тих реалій, що відбувались впродовж років. Експонати, надані Архієпископом Варфоломієм музею, завжди привертають увагу відвідувачів.
Музей співпрацює із представниками всіх партій, що діють в районі, організаціями та виробничими підрозділами, громадськими організаціями. Це сприяє поповненню фондів музею різноманітними експонатами. У запасниках музею знаходяться матеріали з особистого архіву заслуженої вчительки України В.М.Карпук та її сина депутата В.Г.Карпука, інших відомих людей. Експонати використовуються для формування експозицій, присвячених державним святам, місцевим подіям.
В своїй подальшій роботі плануємо поновити експозиції, продовжити вивчення історії нашого краю з найдавніших часів і до сьогодення, зокрема історії нашого району, здійснити наукове вивчення, класифікацію та систематизацію з метою каталогізації окремих музейних колекцій, зокрема «Рушники», «Українські сорочки», «Фото колекція музею» тощо. Постійно поповнювати фонди музею новими пам’ятками, джерелами з історії та культури краю (побутові речі, твори народно-прикладного мистецтва, меблі, посуд, одяг, книги, фото, нумізматика). Щоб постійно бути в центрі уваги широкої громадськості, не втратити своїх відвідувачів музей планує збір експонатів (фотографії, особисті речі, спогади сучасників) для комплектування музейного фонду по темі: «Видатні люди Старовижівщини». І, безперечно, продовжувати тісну співпрацю з творчими людьми з обмеженими можливостями та народними умільцями нашого району.
Також важливим напрямком в діяльності музею є виставкова робота і тому будемо продовжувати презентацію власних музейних збірок, організовувати проведення виставок народних майстрів, підтримувати співпрацю з музеями області для активізації виставочної роботи і ознайомлення мешканців краю з традиціями інших регіонів.
Музей прагне йти в ногу з життям. В цьому йому допомагають старовижівчани надаючи безкоштовно експонати. Щороку музей відвідують понад 1700 людей різного віку. Адже музей – це не застарілий заклад елітарного характеру, а заклад, якому передбачено відіграти важливу роль у житті людей як сьогодні, так і в майбутньому.
________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині. Випуск 40. Матеріали XXXХ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, смт. Стара Вижівка. Упоряд. А. Силюк, В. Недзельський. – Луцьк, Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня „Волиньполіграф”тм, 2011. – С. 102-104.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 1385 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |