Неординарною подією в культурно-науковому житті нашого краю без перебільшення можна назвати нещодавній приїзд на Волинь відомих науковців-музейників з Києва.

   Ними були:

– Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач сектора грушевськознавства Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАНУ, головний редактор журналу “Пам'ятки України”, член-кореспондент Української вільної академії наук (УВАН) у США, дійсний член НТШ, фахівець з проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства, передусім епістології, історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства, києвознавства;

– Світлана Панькова, кандидат історичних наук, завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, автор його наукової концепції та концепцій низки музейних виставок; відома грушевськознавець, києвознавець, генеалогознавець, музеєзнавець;

– Олесь Федорук, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, науковий співробітник Інституту шевченкознавства УВАН у США, ад'юнкт Університету Монаша, відомий кулішезнавець і шевченкознавець.

– Тамара Скрипка, хранитель музею-архіву ім. Дмитра Антоновича Української вільної академії наук у США, член-кореспондент УВАН, архівознавець, музеєзнавець, дослідник життя і творчості Лесі Українки та родини Драгоманових-Косачів, діячів української культури на еміграції.

   Після проведених зустрічей зі студентською молоддю та інтелігенцією Луцька, зокрема в бібліотеці Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, кияни разом з викладачами цього закладу – кандидатом історичних наук Володимиром Пришляком та кандидатом філологічних наук Сергієм Романовим – відвідали Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського.

   На зустрічі з музейними працівниками та жителями села, об'єднаними у сільський просвітянський осередок “Джерело”, було презентовано щойно виданий у Києві в “Українському письменнику” перший том, запроектованого Східноєвропейським інститутом ім.В'ячеслава Липинського (Філадельфія, США) 25-томного видання повного зібрання творчої спадщини нашого славетного земляка, його архіву та студій про нього.

   Презентував видання його редактор, автор вступного слова Ігор Гирич, передавши при цьому один екземпляр до фондів музею. Дарчий напис гласить: “Меморіальному музеєві В.Липинського в Затурцях з вдячністю за береження пам'яті великої людини на згадку про авторів-упорядників цієї книги”.

   У своєму виступі відомий вчений зупинився на ранніх працях та публіцистиці В'ячеслава Липинського у період до Першої світової війни. Вони засвідчують бурхливу громадську діяльність автора, його плідну працю на ниві просвітництва, активне реагування на проблеми і тогочасні події та участь у створенні осердя політичної організації, спроможної повести боротьбу за визволення України.

   Тираж видання за сучасними мірками – наче й не малий (1000 екз.), проте для поширення поглядів В.Липинського серед української спільноти – далеко не достатній. Не випадково столичні гості запропонували активніше популяризувати роботу музею через власні спеціальні видання та участь у спільних видавничих проектах. Своїм досвідом у цьому плані поділилася з учасниками заходу автор коментарів до презентованого тому, відомий музейник Світлана Панькова. Загалом, позитивно оцінивши побудову експозиції, зауважила на деяких, з її погляду, прогалинах. Зокрема наголосивши, що люди в меморіальний музей ідуть “надихатися ним, поринути в епоху”. Для цього доцільно було б наповнити окремі розділи меморіальними речами, або хоча б створити загальне тло експозиції в дусі того часу, дещо розвантаживши при цьому надмір насичені інформаційні стенди.

   Пропозиції і міркування професійних науковців затурцівськими музейниками прийнято із вдячністю та буде використано в подальшій роботі. Підтримано також ідею створення у майбутньому асоціації меморіальних музеїв України з метою активнішого обміну досвідом.

   Під час зустрічі висловлено занепокоєння станом музейного приміщення. Прогресуючий грибок псує зовнішній вигляд стін і цокольної частини будівлі; це може призвести до непоправних втрат, загрожуючи самій експозиції.

   Не оминули столичні науковці своєю увагою парк, який так хотілося б привести у порядок. На жаль, на загальну площу (4,1 га) штатним розписом не передбачено жодного працівника. Від 2007 року припадає пилюкою в технічному відділі обласного управління містобудування та архітектури проект благоустрою парку, на втілення якого в життя до цих пір не знайшлося коштів. А це ж один з найбільш збережених парків Волині!

   У книзі відгуків залишено запис: “Велика подяка творцям цього славного музею, який повертає народові його одного з найбільших синів. Сприймаю Затурці, як другі Моринці й Кирилівку, де народився Тарас Шевченко. Сьогодні мало таких актуальних людей для сучасної України. Консерватизм, традиція, культура мають повернути українцям впевненість у власні сили і повернути до кола європейських народів. Сподіваюсь, що скоро побачить світло денне повне зібрання праць В'ячеслава Липинського і цьому прислужиться наша праця.

З побажаннями успіхів у розбудові музею – Ігор Гирич”.

   Ще один екземпляр презентованого видання дістався Затурцівській ЗОШ І-ІІІ ст., яка носить ім'я видатного затурчанина. Вручення книги збіглося з проведенням урочистої лінійки з нагоди Свята останнього дзвоника. Напутнє слово, звернене до випускників авторитетними гостями, з побажанням гідно нести по життю честь малої батьківщини Великого Українця, схвилювало школярів, присутніх на святі батьків та вчителів школи.

Віталій Кушнір,

завідувач Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського