Друга міжнародна зброєзнавча конференція протягом трьох днів проходила нещодавно в столиці нашої держави на базі Національного військово-історичного музею України та Національного музею історії України. В ній взяли участь біля 40 науковців майже зі всіх областей України, а також іноземні вчені з Німеччини, США, Італії, Франції, Білорусії.

   Доповіді науковців супроводжувались відео-фото слайдами, що давало переконливу аргументацію у висвітлені теми. Особливий інтерес викликала одна з перших доповідей Ірини Форостян – керівника досліджень давніх цивілізацій (FRAC) та Музею Трипілля (США), яка розкрила надзвичайно цікаву і актуальну тему: «Відсутність української культурної спадщини в експозиції найбільших світових музеїв: постановка проблеми». Дослідниця із Нью-Йорка повідомила, що вже існують великі дослідження про те, що Україна є «головою» у світовій цивілізації. Але, на жаль, американці поєднують нашу історію з «раше».

   Не менш цікавий і наглядний був виступ з доповіддю відомого сенсея,

майстра бойових мистецтв, вченого і практика з Німеччини - Манучегра Хо-росані: «Інтерпретація технік стрільби із луку у перських літописах: практичне використання». Перс за походженням, досконало володіючи п'ятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, іспанською, він використав велику джерельну базу, зібравши понад 140 документів у дослідженні техніки стрільби з лука з практичним використанням, продемонструвавши «захват лева», «кисть яструба» тощо.

   Засновник і технічний директор FISAS, незалежний дослідник фехтувальних трактатів, фахівець в галузі військової антропології Андре Луно-Синклер з Мілану (Італія) подав історичний огляд «Еволюції фехтувальної та бійцівської системи в Італії у зв'язку з розвитком зброї та соціальним контекстом». Він підкреслив, що техніку бойових мистецтв часто не опубліковували, щоб противники не могли ознайомитись і використати проти них самих. Тому було дуже важко досліджувати цю тему.

   Чимало запитань отримала Єнна Феєрбах – доцент із Нью-Йорка, ад'ютант-професор Hofstra Universiti, інструктор Nassau Communiti Cjllege, доктор філософії, металознавець, фахівець з історії технологій виробництва холодної зброї, після презентації своєї доповіді: «Торгівля клинковою зброєю між Хозарським каганатом, Руссю та Ісламськими державами протягом 1Х-Х ст.н.е».

   Не менш цікавими були також доповіді українських вчених-дослідників, докторів і кандидатів наук. Зокрема, Артема Папакіна (м.Київ): «Шоломи і східні контакти Русі та Польші Х-поч.Х1століття», Олексія Бакалець (м.Бар) – «Зображення холодної зброї на європейських монетах Х1У-середини ХУ11 століть із скарбів Поділля»; Сокирка Олексія (м.Київ) – «Гарматний парк Лівобережної Гетьманщини ХУ11-ХУ111 ст.»; Дмитра Коляденка (Вінниця) – «Корди – поширення і значення на Руських теренах у ХУ-ХУ1 ст.» та інші.

   Дослідник міліарної культури українського козацтва, доктор філософії і письменник, інструктор і голова Ради старійшин Міжнародної федерації Бойового Гопака, отаман Волинської обласної громадської організації «Школа козацького гарту» Олександр Середюк розрядив монотонність доповідей конференції, презентувавши учасникам свою монографію «Лицарі Сонця», яка вийшла у світ уже двома тиражами. Учасники конференції з перших уст автора почули про той факт, що став уже легендою: чому поклонився японський каратист українському козаку? Схвальні відгуки також отримав автор на відео-стрічку: «Учися мудрості в батьків, а мужності – у козаків» – про ГО «Школа козацького гарту», яка функціонує при Музею історії сільського господарства Волині-скансен уже понад 10 років.

   Учасники Міжнародної конференції мали змогу ознайомитись під час екскурсій з експозиціями Національного військово-історичного музею України та Національного музею історії України.

   На третій день конференції понад десять бажаючих залишилися і взяли участь у науково-практичному семінарі «Традиційні бойові мистецтва Ірану» під керівництвом доктора Манучегра Харасані. А по обіді, продовжились заняття у спорткомплексі Київської міської організації Айкідо Айкікай уже під керівництвом професора Андре Лупо-Синклера – «Фехтування рапірою й дагою та ранній кулачний бій: подібність технік». Учасниками цього семінару стали також молоді кияни – члени історичних клубів, які отримали нові навики від відомих майстрів бойових мистецтв.

   На завершення семінару, по традиції, було зроблено спільне дружнє фото на згадку про такий цікавий і потрібний захід. Він би не відбувся, коли б не було сприяння і підтримка Feldman Family Museum та чудовій організаторській активній діяльності Дениса Тоїчкіна – старшого наукового співробітника Інституту історії України НАНУ, кандидата історичних наук, дослідника зброярства України.

   P.S. Прикро було все-таки, що не були представлені майстер-класи козацьких бойових мистецтв, які отримали уже велику популярність навіть за кордоном. Це такі, як Бойовий Гопак, 30-річний ювілей якого відзначили у минулому році, Спас, Триглав тощо. Можливо, на Третю Міжнародну конференцію ці федерації отримають запрошення і покажуть не тільки своїм науковцям, а й міжнародним гостям, чому ж, все-таки, японський каратист поклонився українському козаку…

Олександр Середюк,

учасник 2-ї Міжнародної конференції,

0503788524