Так називають Наталю Пась. Ось вже 28 років вона очолює колектив Камінь-Каширського краєзнавчого музею. Про це пише Володимир Мирка у «Волинській газеті»:

– Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей був створений у грудні 1980 р. Його засновником, першим директором і автором експозиції став невтомний краєзнавець, вчитель Камінь-Каширської середньої школи Василь Кмецинський, – розповідає Наталя Олександрівна. – Я ж прийняла музей у 1992 р. Саме мені довелося оновлювати експозиції, які на той час були ще по-радянськи заідеологізовані.

– Скільки ж у вас експонатів? – цікавлюся.

– Музей має шість відділів – «Природа краю», «Історія краю від найдавніших часів», «Реконструкція інтер’єру селянської хати кінця ХІХ – початку ХХ ст.», «Меморіальний розділ про життєвий і творчий шлях вченого-шевченкознавця Євгена Шабліовського», «Визначні особистості Камінь-Каширщини» та «Сакральне мистецтво краю», – мовить головна музейниця району. –  А ще діє ряд стаціонарних виставок, з-поміж яких – «Про сучасні події на сході України», «Долі краян. Випробування репресіями», колекція техніки радянського періоду та фотовиставка міжвоєнного Каменя-Каширського. Загалом же у фондах музею зберігається майже 7 тисяч експонатів, з яких до 3 тисяч належать Державній частині музейного фонду України.

Зупиняємось біля вівтаря І половини ХVІ століття.

– Це найстаріший різьблений римо-католицький вівтар на Волині, – мовить Наталя Пась. – До речі, в нас є меморіальна ікона Косачів – «Святий Миколай» ХІХ ст., фісгармонія 1870 р., колекція рушників і сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Такими експонатами не кожен музей може похвалитися, а в нас є.

Наталя Пась – фанат музейної справи. Може годинами розповідати про історію котрогось з експонатів, родинні традиції поліщуків, значення тої чи іншої реліквії для експозиції. Про все вона знає, усьому дає лад. Її називають і берегинею, і прискіпливою дослідницею історії, яка зробила чимало цікавих відкриттів. Наталя Пась – співорганізатор науково-краєзнавчих конференцій «Минуле і сучасне Волині і Полісся. Сторінки історії  Камінь-Каширщини» (2006 р., 2010 р., 2017 р., 2020 р.), автор видань «У ній – сповідь долі. Жіноча сорочка зі збірки Камінь-Каширського краєзнавчого музею», «Камінь-Каширське Полісся. З історії краю», «Косачі і Запруддя», путівників по Камінь-Каширському музею. Нині готує до друку нову книгу з історії Камінь-Каширщини, яка от-от  вийде друком у Волинській обласній друкарні.

– Наш музей – це візитівка краю й міста, – каже директорка музею. – Саме тут сконцентрована вся інформація про наше минуле й сьогодення, що сприяє правдивому вихованню нових поколінь. Саме тому, на мою думку, всі музейні експозиції мають бути доступними для відвідувачів, а екскурсії безкоштовними, аби якнайбільше школярів (саме учнівська молодь є цільовою авдиторією – Авт.) могли долучитися до пізнання минулого й сьогодення рідного краю.

До речі, саме директорка Камінь-Каширського краєзнавчого музею виступила ініціаторкою встановлення в місті меморіальних дошок вченому-шевченкознавцю Євгену Шабліовському та краєзнавцю, першому директору Камінь-Каширського краєзнавчого музею Василю Кмецинському.

– Творча музейна дослідницька робота вимагає багато зусиль, але її результат приносить у рази більше морального задоволення, – зізнається Наталя Олександрівна. – Для мене надзвичайно важливим і чутливим є дослідження людських доль в контексті історії рідного краю. У кожному такому випадку торкаєшся тонких душевних відчуттів, мусиш пройнятися почуттями персоналій, співпережити з ними.

Лауреатка районної премії ім. Василя Кмецинського, обласної премії ім. Миколи Куделі, премії імені Героя України Михайла Сікорського Наталя Пась головним своїм завданням на перспективу вважає розбудову музейної справи, зокрема, облаштування музейної експозиції в спеціальному приміщенні. На її думку, порятунок пам’яток історії, архітектури, образотворчого мистецтва – це архіважлива справа для збереження самобутності цього поліського краю, формування його туристичної привабливості та патріотичного виховання майбутніх поколінь.