У колекції Торчинського народного історичного музею імені Григорія Гуртового є досить оригінальна річ – сокирка-амулет Х–ХІІ ст. періоду Київської Русі, вона відтворює в мініатюрі зразок справжньої бойової сокири.

Сам амулет невеличкий, висотою – 3,3 см, довжина леза – 2,5 см., а у втулці обуха, де має бути ручка, ледве поміщаються два сірника.

На перший погляд – це лише маленька сокирка, але вона має дуже глибинну символіку. Такі сокирки носили як підвіски на шиї або при боці разом з маленькими ручками - подібно до бойових сокир.

Форма цих амулетів і обставини їх знахідок свідчать про те, що вони пов'язані з військовим середовищем. Їх власниками були, переважно, жителі міст, військових фортець і селищ.

Це також були особливі символи для молодих дружинників – воїнів Київської Русі. Такі сокирки-амулети надавалися їм під час постригу – обряду першого обрізання волосся у дитини. Носилися ними як обереги, а після входу в дружину, як престижний символ належності до воїнського стану.

Використання цих амулетів має цікавий зв'язок з культами скандинавського бога Тора і слов’янського бога Перуна. Тобто свідчать вони і про дохристиянські вірування наших предків. Це простежується на сокирці з нашого музею. Зверніть увагу на її стінки – там добре помітні кола з точкою в центрі, а то знаки Сонця, якому з давніх часів поклонялися люди.

Ось так – видно у часи Київської Русі на наших землях проводилися певні обряди або дружинники приїздили сюди з завданнями від князя.

Олександр Мельник,
директор Торчинського народного
історичного музею імені Григорія Гуртового