Євхаристична тема була надзвичайно популярною в українському іконописі XVIII ст. і втілювалася у різних символічно-алегоричних варіаціях.

У збірці Музею волинської ікони вагоме місце посідає образ «Христос Виноградна Лоза» 1747 р. Походить він із церкви Святої Трійці с.Лучиці Луцького району. Реставрований Л.Обухович у реставраційній майстерні Волинського краєзнавчого музею.

Іконографія образу «Христос Виноградна Лоза» символічно трактує таїнство причастя і зримо ілюструє момент своєрідного містичного перетворення крові Христа у виноградне вино, яке використовується під час таїнства євхаристії (грец. – дарування блага, перетворення, благодаріння).

Згідно традиційної схеми центральне місце на іконі займає постать Ісуса Христа, з рани на проколотому правому боці виростає виноградна лоза, яка півколом піднявшись над головою Христа обплітає хрест і звисає важкими гронами, з нижнього грона Ісус видавлює вино до потиру, який тримає ангел. Елемент, коли з нижнього виноградного грона Ісус власноручно видавлює вино до потиру, дослідник Данило Щербаківський називає «чисто українським». Знаки мученицької смерті Спасителя представлені червоною багряницею, яка лежить на кришці гробу, терновим вінцем на голові, ранами на руках і ногах, краплями крові, титлом з обвинуваченням «ІНЦІ». Особливий акцент робиться на євхаристичних символах: потир, виноградна лоза, виноградне гроно.

Лик Спаса виражає швидше віру і оптимізм, а не страждання і муки, у ньому поєднуються страждання тіла жорстоко замученої на смерть людини і радість живого Сина Божого за те, що людству даровано шлях до порятунку від гріха. Обплетений виноградною лозою хрест із знаряддя ганебної міри покарання стає животворящим хрестом, який є символом спасіння через святу євхаристію.

На тлі ікони подається стилізований пейзаж із зеленими пагорбами і гірськими вершинами – символ земного буття і духовного відродження.

Образ позначений декоративністю та художньою виразністю – багатством твореного золота, срібла на потирі, німбах, тлі, гронах винограду, застосуванням кольорових лаків на гронах, граціозно і вишукано вигнутою навколо хреста виноградною лозою, живописними ликами Ісуса і ангела. На поземі ікони кириличними літерами написана дата створення ікони – 1747 рік. Вміле поєднання живопису і техніки гравіювання, символічне художнє втілення головного християнського таїнства надає образу особливого духовного піднесення і відчуття важливості дійства.

Джерело: Музей волинської ікони