Головна » 2021 » April » 29 » З колекції Музею волинської ікони: «Христос у потирі»
14:52
З колекції Музею волинської ікони: «Христос у потирі»
З колекції Музею волинської ікони: «Христос у потирі»

Ікона «Христос у потирі». 1737 р. Дерево, левкас, темпера, сріблення. Волинь, старі музейні фонди Волинського краєзнавчого музею. Відреставрована у ННДРЦ України, Л. Когут.

«Христос у потирі» – розповсюджена іконографічна тема, яка відтворювалася на українських церковних посудинах і начинні, якими користуються під час таїнства Євхаристії: покрівцях, воздухах, дискосах і обов’язково на жертовниках. У ХVІІ ст. цей сюжет з’являється і в стінних розписах.

В іконописі сюжет «Христос у потирі» поряд з іншими сюжетами, що безпосередньо пов’язані з Євхаристичною жертвою Спаса, набирає поширення з кінця ХVІІ ст. Волинський іконописець створив винятковий за своєю композиційною побудовою та символіко-алегоричним змістом твір. Центром композиції є пів постать Христа у срібному потирі (чаші). З чола Спасителя, очей, ран на руках і з-під ребра, у чашу стікає кров. Чаша символізує не лише церковний посуд, який використовується під час Євхаристії, це – Священний Грааль (чаша, в яку була зібрана кров Ісуса). Справа від Нього – ваза з колосками пшениці, як символ причастя хлібом, що символізує тіло Ісуса. Зображення півня – символ зречення Петром Христа. Рука у крові – символ зради Іуди. Меч – згадка про відсічення апостолом Петром вуха рабу первосвященика Малху при арешті Христа у Гефсиманії. Ліхтар та смолоскип – ілюстрація тексту Євангелія від Іоана «Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв. Приходить туди з ліхтарями і світильниками» (Іон.18,3). Миска з глечиком може символізувати як омовіння ніг апостолів Христом під час Тайної вечері так й умивання рук Понтієм Пілатом. Терновий вінец – ним був увінчаний Христос заради приниження. Стовп – до нього був прив'язаний Ісус під час бичування. Різки, бич – ними воїни били Христа та знущалися з нього. Закривавлена стопа символізує шлях на Голгофу. За західною традицією іконописець написав плат Вероніки. Церковні перекази оповідають, що під час сходження Христа на Голгофу, Вероніка подала свій плат Ісусу, щоби він витер піт і кров з обличчя. Чудесним чином лик Христа відбився на платі. За деякими джерелами ім’я Вероніка виникло як перекручений латинський вираз «vera ikon» – істинний образ. Знаряддя страстей на хресті представлені цвяхами, молотком, списом і тростиною. Іконописець змалював також кліщі, якими виймали цвяхи з рук Ісуса, драбину, за допомогою якої знімали мертве тіло Ісуса з хреста та гральні кості, якими воїни розігрували одяг Ісуса.

У верхній частині ікони колись був напис «Ядый мою плоть и пияй мою кровь во мнъ пребывает и азъ вь немь» («Ядущий Мою Плоть і пиюший Мою Кров перебуває в Мені і Я в нім» (Ін. 6, 56), від якого, на жаль, залишився лише фрагмент: «…WЙ МОЮ…».

Джерело: Музей волинської ікони

Категорія: Музей волинської ікони | Переглядів: 274 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]