Станіслав Михальський. Ікона Святого Григорія І Двоєслова (Великого).
Друга половина XVIІІ ст.
Матеріал, техніка: дошка липова, шпуги (2) врізані наскрізні, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення.
Походить з Михайлiвської церкви с.Кримне Старовижiвського району. Експедиція ВКМ 1986 р.
Реставрація: Львівська філія ННДРЦ України, Т. Откович

До творчого спадку волинського іконописця С. Михальського належить рідкісний образ одного з найбільш шанованих і відомих святих християнського світу – Римського папи Григорія I. Святого шанують як Східна так і Західна Церкви. Він народився близько 540 р. у Римі, в багатій та впливовій сенаторській родині. У 32 роки за розпорядженням імператора Юстиніана, став префектом Риму. Після смерті батька Григорій перетворив свій палац на монастир Святого Апостола Андрія, прийняв чернечий постриг й усамітнився там з 12-ма своїми послідовниками. На римську кафедру його було обрано 590 року. Помер Св. Григорій 604 р., його мощі покояться у Соборі апостола Петра в Римі. Навіть сьогодні, через майже півтора тисячоліття, історики вважають, що це був найвпливовіший і наймудріший папа першого тисячоліття.

У православному світі Григорій Двоєслов шанований, у першу чергу, як церковний письменник. Одразу після написання ним книги «Бесіди, чи діалоги про життя й чудеса італійських отців та про безсмертя душі», Григорія стали називати «Двоєсловом», тобто «співрозмовником», адже книга написана у вигляді діалогу двох богословів. У IX–X ст., з початком християнізації слов’ян, був зроблений перший переклад його «Діалогів». Окрім того, церковне передання називає його автором чину літургії ранішосвячених Дарів, особливої літургії, яка служиться лише у будні дні Великого посту.

Іконографія Григорія І складалася впродовж віків та мала певні відмінності, які залежали як від часу створення образу так і від конфесійного спрямування.

Волинський маляр С. Михальський, яскравий представник провінційного мистецького напрямку, у своїй творчості орієнтувався на традиції західноєвропейського живопису, разом з тим, у більшості своїх робіт, він намагався дотримуватися візантійського іконографічного канону, але при потребі вводив деталі латинської символіки. Ймовірно, працюючи над образом Григорія Двоєслова, автор, як іконографічне джерело, використав гравюру львівського друкаря та гравера Івана Филиповича з «Служебника» 1759 р. Григорій І зображений у папській потрійній тіарі, в руці – довгий посох-ферула, увінчаний «папським» восьмиконечним хрестом. Лик написаний у характерній манері Михальського, правильного овалу, з великими очима, яскравими червоними вустами, обрамленими вусами, темне волосся з сивиною. Тло ікони декороване золоченим гравійованим рослинним орнаментом.

Ікони з зображенням Святого Григорія І Двоєслова зрідка зустрічаються в інтер’єрах українських храмів, найчастіше писалися на дияконських дверях або ж встановлювалися на бічних вівтарях.

Джерело: Музей волинської ікони