Образ «Богородиця Одигітрія» із Симеонівської церкви с. Суходоли Володимир-Волинського району. XVII ст. Матеріали: дерево (липа), левкас, темпера, гравіювання тла, золочення. Реставрація: 2010 р. ННДРЦ України Т.Фролова. Експонується у Музеї волинської ікони.

Одигітрія – один із найдавніших, найшанованіших образів Богородиці. Саме до неї впродовж багатьох століть звертається віруючий люд, прохаючи заступництва, допомоги у скруті, милосердя. І на Волині цей тип зображення найбільш поширений. Ікона з Суходолів привертає увагу не лише беззаперечною майстерністю іконописця, але й особливою чарівністю, спокоєм, благодаттю, що відчуваєш поряд із нею. Згідно з традицією, зображення Діви поясне, на лівій руці вона тримає Ісуса Христа, а правою вказує на нього. Одягнена Пречиста у зелений хітон, оздоблений широкою орнаментованою тасьмою на обшлагах і горловині, вишневий із зеленим виворотом мафорій, декорований золотним шиттям, та зірками, що знаменують вічнодівство – на чолі й рамені. Її ніжний лик обрамляє легкий серпанок. Ісус Христос піднятою правою рукою благословляє, ліва лежить на колінах. Спаситель одягнений у білий, підперезаний червоно-золотим поясом хітон із клавом. На ньому також вохристий гіматій із золотим асистом – полиском, що знаменує присутність Отця Небесного. Маляр майстерно моделює складки одеж зіставленням темних смуг і висвітлень. Нас зачаровують одухотворені, прекрасні лики, сповнені мудрості, безмежної любові, всепрощення. Бездонні, великі темні очі, довгі чорні брови, прямий ніс, маленькі ніжно-рожеві вуста Богородиці – риси, притаманні типажу української жінки. Німби золочені: Богоматері – плоский, окреслений, Ісуса Христа – хрещатий. Пишний декоративний ефект справляє золочене тло ікони, гравійоване рослинним орнаментом, в основі якого – цвіт гранату, гвоздики, перевиті стебла, акантове листя, пуп’янки, дрібні насічки.

Образ «Богородиця Одигітрія» із Суходолів сповнений духовності, високого естетичного смаку і, без сумніву, належить до кращих зразків волинської іконописної школи XVII ст.

Джерело: Музей волинської ікони