Усім нам звичною є така побутова річ на одязі як ґудзик, хоча так було не завжди. Поодинокі знахідки ґудзиків трапляються у давніх культурах. З доби пізнього палеоліту до нас дійшли циліндричні гантелеподібні ґудзики, виготовлені з кістки мамонта (Мезинська стоянка). З трипільської культури відомі кістяні дисковидні ґудзики з отворами для пришивання. Тогочасні ґудзики являли собою круглу опуклу пластину діаметром до 3 см, виготовлялися з бронзи і заліза.

На Русі найбільш поширеними були металеві ґудзики кулястої або подовженої форми з круглою петлею. Ціна ґудзиків нерідко перевищувала вартість самого одягу, тому їх перешивали із старої сукні на нову і давали у придане. Матеріалом для ґудзиків ставали також кістки, каміння, глина і метал. На Русі ґудзик мав значення амулета.

До середини XIX ст. ґудзики були переважно атрибутом чоловічого костюма. Жінки здебільшого користувалися гачками і шнурівкою, використовуючи ґудзики лише як прикраса.

Отож, в різні періоди виготовлення ґудзиків виготовляли з найрізноманітніших матеріалів: дерево, кістка, перламутр, метал, емаль, порцеляна, скло та інші. Використовували їх в чотирьох іпостасях: як застібка для з’єднання частин одягу, як декоративна прикраса або талісман та як інформативний елемент для розпізнавання статусу або посади.

Ґудзики зі збірки Ковельського історичного музею вилиті з латуні, у формі півсфер. Лицьові сторони гладкі, без будь-яких зображень або насічок. На зворотньому боці мають овальну петельку-вушко, крізь яке протягувалась нитка, яка власне і кріпила ґудзик до одягу. Вушко вилите разом із самою шапочкою ґудзика, тобто є суцільним.

Ґудзики такого типу могли бути елементами одягу рядового реєстрового козака середини XVII ст. з Волині, кріпилися на жупан та фіксувалися накидними петлями (до 10 пар) нашитих від коміра до пояса. Місцями ґудзики вкриті патиною.

Про значення ґудзика в житті людини існує навіть вираз: «Ти можеш бути янголом, розумником чи злодюгою – і ніхто цього не помітить, але, якщо ти втратив ґудзика – це помітять всі».

В наші часи значення ґудзика не зменшується. В Україні, Чехії та Німеччині функціонують музеї ґудзиків. Ґудзику навіть встановлено пам’ятники у Литві (Каунас), Латвії (Вентспілс), США (Нью-Йорк, Філадельфія), Канаді (Монреаль). У Німеччині пам’ятник розташований прямо перед музеєм ґудзика.

Джерело: Ковельський історичний музей