Цікавими і водночас малочисельними реліктами грошового обігу на українських  землях є генуїзько-кримські аспри та гірейські акче. Донедавна ці монети були не лише нумізматичною рідкістю на наших теренах, але й найменш дослідженими артефактами.

Акче (тур. „білуватий”) – срібна монета в Османській імперії XIV–XIX століття. Головна грошова одиниця для грошових підрахунків та торговельних операцій на території імперії та її сателітів. Карбувалися до 1836 року, відома в Молдові та на Буковині XV–XVIІ століттях як аспр. Свої акче також карбували кримські хани. Монети були не лише ресурсом для покупки і продажу, але і справжнім показником влади, могутності, статусу.

Кримські хани збирали данину до початку XVIII ст. з Московського царства та Речі Посполитої, вели вигідну безмитну торгівлю з цими державами. Армія кримських татар (переважно кіннота) воювала у складі військ Османської імперії, але за своїх умов. Після пограбування Києва, татарські загони протягом XVI-XVII ст. майже щороку здійснювали напади на наші землі. На протязі століть всі монети, котрі карбувалися у Кримському ханстві були ідентичні. Відрізняли їх по роках правління хана, по імені хана, його титулу і місця, де карбувалася монета. На аверсі – хан і титул, на реверсі – тамга (геральдичний знак династії: знак власності хана з його титулом арабською мовою, місце і рік карбування).

В XVI ст. вага кримського акче приблизно дорівнювала вазі турецького, з 1725 року – 0,15 г.

У Ковельський історичний музей передано срібний акче XVI століття, овальної форми (12х15 мм), вагою 0,34 грами. Татарські акче прирівнювали до 1/3 литовського чи польського срібного гроша, тобто соліда чи подвійного денарія.

Звертаємося до всіх небайдужих до історії рідного краю та просимо допомогти нам у поповненні нашої нумізматичної колекції.

Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів Ковельського історичного музею

Джерело: Ковельський історичний музей