Відень, Дрезден, Санкт-Петербург, Париж, Стокгольм, Флоренція: що спільного із цими оазами культури є у затишного Луцька? Вас здивує, але Художній музей все ж може дати відповідь на це питання. Інколи в погоні за чужим, ми забуваємо звертати увагу на те, що оточує нас. Про це пише Оксана Мельничук на сайті «Район.Історія».

Для того аби побачити мистецьку спадщину чудового портретиста та гравера епохи Відродження – Лукаса Кранаха Старшого не обов’язково подорожувати за кордон. Твір цього унікального художника є лише один на всю Україну і міститься він у музейній колекції Луцька.

В історії світового мистецтва Лукас Кранах Старший (1472–1553) посідає особливе місце. Його твори продовжують вражати і захоплювати переплетенням рис Відродження та традицій готики. У своїй творчості, художник досить часто звертався до релігійних міфологічних сюжетів.

Лукас Кранах Старший

Вівтар Св. Катерини (Дрезденська галерея)

Однак найбільша частка робіт Кранаха – це портрети, і саме завдяки йому ми знаємо, як виглядали реформатори та їхні родовиті прихильники. Художник був прихильником Реформації. Він ілюстрував протестантські памфлети, неодноразово писав портрети Мартіна Лютера (з яким його пов'язували дружні відносини) і членів його сім’ї (батьків та дружини).

Портрет Мартіна Лютера (Галерея Уфіцці)

Батьки реформатора Ганс та Маргарита Лютер (Музей Вартбурга, Німеччина)

Дружина Катаріна фон Бора (Національний музей Швеції, Стокгольм)

Відомий майстер своєї справи, Кранах став придворним художником саксонського курфюрста Фрідріха Мудрого.

Полювання на оленів кюрфурста Фрідріха Мудрого (Музей історії мистецтв у Відні)

У 1508 році той вручив йому геральдичний диплом на фамільний дворянський герб. Головним символом на ньому був крилатий дракон, який тримає каблучку з рубіном.

Підпис Кранаха на портреті Катаріни Макленбурзької (1514)

Художник організував майстерню (що проіснувала 100 років), в якій працювали не менш як десяток підмайстрів, зокрема і його два сини – Ганс Кранах і Лукас Кранах Молодший. Часто вони позначали свої роботи гербом, який водночас був печаткою батька. Точно невідомо як саме народилася ідея цього герба та первісне авторство.

Підпис Кранаха

Багато хто намагався розгадати загадку дракона. Його крила нагадують корону, символізуючи владу і гординю, стрімкість вигинів тіла – плин часу, відсилаючи до латинського імені Хронос, яким Кранах іноді підписував свої роботи. Дракон став символом живопису Кранаха, товарним знаком його майстерні.

Майже на всіх картинах майстра можна знайти цей оберіг його сім'ї, символ процвітання роду. Музейні працівники Художнього музею стверджують, що він теж міститься на експонованому портреті.

Особливі надії Лукас Кранах Старший покладав на старшого сина Ганса. Однак 9 жовтня 1537 року він раптово помер. Для родини це було страшним ударом. Після цієї події дракон Кранаха назавжди опустив крила. Відтак, знак радості мимоволі став емблемою скорботи та незламності.

Та художник все ж витримав це потрясіння. Він продовжував творити та завершив свій життєвий шлях у поважному віці 81 року.

Історія появи цінного твору – «Портрету Йоганна Ангальт-Цербста» (1504 – 1551), що датується XVI століття у Луцьку дивує.

Портрет Йоганна Ангальт-Цербста (Художній музей, Луцьк)

Коли житель села Прилуцьке під’їжджав до смуги контролю в пункті пропуску Ягодин, він найбільше сподівався, що його «геніальний» план не викриють. В салоні «Volkswagen Multivan» чоловік перевозив портрет, попередньо перетворивши його на дно ящика. Огорнутий у тканину та папір, «принц» був змушений ділити територію разом із консервацією.

Якби не пильність Служби безпеки України та працівників митниці, Луцьк міг назавжди втратити безцінну пам’ятку мистецтва. Однак пересування чоловіка разом із портретом відстежувала Служба безпеки України, тож його затримали, а картину передали працівникам Волинського краєзнавчого музею для проведення експертизи.

На портреті зображений німецький принц Йоганн ІV Ангальт-Цербстcький. Саме з роду Цербстів була Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, або всім відома російська імператриця Катерина II. Таємничий дворянин був старшим сином принца Ернста Ангальт- Цербста та герцогині Маргарет.

Освіченого та врівноваженого Йоганна, правителя князівств Ангальт-Дессау та Ангальт-Цербсту, вельможі часто використовували як посередника у суперечках.

За дорученням імператора Карла V, Йоганн вів переговори в його конфлікті з Мартіном Лютером та з Бранденбурзьким судом від імені короля Данії Крістіана II. Як відданий католик, він не піддавався віянням Реформації. Проте, під впливом брата Георга, згодом прийняв лютеранську віру, яку з 1535 року допомагав поширювати на своїх землях.

***

Експонати луцьких музеїв куди цікавіші, ніж нам здається. Ми можемо лише здогадуватися про що вони мовчать.