“Воскресла писанка” – під такою назвою у Затурцівському меморіальному музеї В’ячеслава Липинського 8-го квітня відкрито виставку.

 Здавна слов'яни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства це свято, як відомо, пов'язують з біблійною легендою про воскресіння Ісуса Христа.

   Однією з прадавніх великодніх традицій на Волині є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень пращурів про природу, небо і землю. Звичай розписувати писанки у системі української народної обрядовості є одним з найбільш яскравих і живучих. Навіть у часи несприятливі для національної культури не згасала свічечка генетичної пам’яті українців, які стійко дотримувались традиції.

   Маючи таке глибоке коріння, волинська писанка у наш час отримала нове життя. Вона воскресла і заграла усіма барвами веселки завдяки зусиллям писанкарів, мистецтвознавців, популяризаторів народної культури. На мініатюрній писанці у символах-кодах – весь світ: небесні світила, навколишня природа в різні пори року, тварини і квіти, знаряддя праці і храми, орачі за плугом і віруючі з пасхальними кошичками по дорозі до церкви, великодні натюрморти й українська національна символіка.

   Нині волинська писанка – не лише символ свята, а й потужний, самодостатній напрям декоративного мистецтва у краї, а роботи майстрів мініатюрного розпису відомі не лише в Україні, а й на інших континентах планети Земля.

   Свої авторські роботи у музейній виставковій залі презентували відомі писанкарки з м.Володимира-Волинського Оксана Білик і Леся Дембровська, а також батик (розпис по тканині) їхня землячка, самобутня художниця Ірина Надюкова. Ознайомитися з матеріалами виставки можна протягом квітня-травня 2015 року.

   Талановитими педагогами, які працюють з дітьми у художній школі та викладають у педколеджі, проведено майстер-клас з цього захоплюючого виду традиційного заняття волинян. Перейняти необхідні знання та набути елементарного досвіду у цій справі зголосилася велика кількість затурчан різних вікових категорій. Як говорять, яблуку ніде було впасти. Проте задоволені дорослі і безмежно щасливі діти понесли до своїх домівок можливо свої перші великодні писанки, чим засвідчили неперервність вікових традицій нашого народу.

   Дуже приємно, що цього заходу долучилися працівники Локачинського районного центру зайнятості, які здобутий досвід готові будуть використати у своїй діяльності.

Наталя Гатальська,

провідний науковий співробітник Затурцівського меморіального

 музею В’ячеслава Липинського