Нещодавно відбулася сесія Волинської обласної ради, де одним із ключових питань було про затвердження бюджету області на 2017 рік. Його одноголосно затвердили із змінами і доповненнями. Але які зміни депутати внесли з подання Постійної комісії і питань бюджету та фінансів (голова – Андрій Турак, фракція «Батьківщина»), вразило мене до глибини душі. А саме: зняли фінансову дотацію з музею історії сільського господарства Волині-скансен, залишивши лише 150 тисяч гривень!

Я запитав у директора музею Олександра Середюка:

– І це вам вистачить тих грошей на рік?

Олександр Миколайович із смутком посміхнувся і сказав:

– Цих коштів не вистачить навіть на те, щоб провести глобальне скорочення працівників музею. У нас нині працює 13 чоловік. Місячний бюджет складає понад 70 тисяч гривень, включаючи і енергоносії. Тобто, захищені статті. А ще ж потрібно заплатити за телефон, інтернет, канцтовари, оренду землі. Купити госптовари для проведення поточних ремонтів осель, корм для худоби…

– Отже, – робив висновок багатолітній директор музею, – мабуть, депутати включили «програму» по ліквідації музею-скансену, музею, якому я віддав 38 років свого молодого життя. Ніколи не думав, що депутати демократичного штибу зі «Свободи» і «Батьківщини», «Укропу» і «Самопомочі», радикальна партія Олега Ляшка і «Солідарність» та інші, які проголошують «Славу Україні!», можуть зважитись на такий крок і розпочати процедуру по знищенню найбільшого і найпривабливішого музею нашого краю. Тому що я на свою пенсію не витягну утримання такого музею, хоч фанатично люблю його понад все, так як створив його «з нуля». Кожна хатина чи клуня, кузня чи маленька церква – це, як народження нової дитини. Радість, коли знаходиш унікальну споруду, організовуєш і перевозиш її в скансен, проводиш реконструкцію і реставрацію. А потім – урочисте відкриття, яке розпочинає новий відлік старої і оновленої оселі.

Прикро стало і мені. Я також перейнявся цією проблемою, так як знаю Олександра Середюка з 1989 року, коли ще за «совєтів» і комуністичної диктатури, він не побоявся виступити із трибуни перед багатотисячним мітингом у Маяках (Княгинінок), коли ми, рухівці освячували і піднімали жовто-блакитний прапор. Так було і в Рокинях, і у Луцьку та інших містах і селах. Збереглось навіть старе відео того незабутнього часу.

Він створив і очолив найбільший осередок Народного руху України в Рокинях, був членом координаційної ради НРУ, палко виступав на багатьох зборах і мітингах, активно приймав участь у всіх протестних акціях, як в Луцьку так і у столиці. Олександр Середюк – це перший директор музею, який ще при «совєтах» створив зал «Історії української символіки», який ми, рухівці і хор «Посвіт» освятили в Рокинях та видав багатотисячним тиражем актуальну брошуру «Символіку не вибирають, її успадковують» ще за рік до проголошення незалежності України.

Він фанат своєї справи. Як професійний історик, зумів створити такий унікальний музей. І не просто створив, а побудував ціле козацьке село, яке назвав «Козацький зимівник». Цей музей став туристичною гордістю Волинського краю.

А ще одне новаторство ввів Олександр Миколайович, – заснував при музеї молодіжну громадську організацію «Школу козацького гарту». В ній він навчає молодь Бойовому Гопаку, виховує справжніх патріотів-націоналістів. Я сам там проводив заняття з хорового співу і завжди тішився, яка свідома молодь підростає у нас.

Він написав і видав біля 30 книг і брошур на історичну, краєзнавчу і публіцистичну тематику. Такі книги як «Лицарі Сонця», «Злий геній – вождь тероризму» повинні бути настільними книгами в кожній українській родині, у школі та бібліотеці. Так просив на одній із презентацій Герой України Левко Лук’яненко.

Дехто мені може закинути, що зараз війна, АТО, не має коштів на музей і культуру… Тоді хочу нагадати крилаті слова англійського прем’єра У.Черчіля, який сказав в часи Другої світової війни, що навіщо ми тоді воюємо, коли утискуємо культуру?! По друге, якщо не має коштів в обласному бюджеті, то чому одним добавляють до річного кошторису, а іншим знімають? Наприклад, ансамблю «Колос» на цей рік виділили біля півтора мільйона гривень! Це що, у вас є «діти» улюбленці і негативні?

Я не можу зрозуміти просту річ. «Колос» народний і музей народний. Одних піднімають і лобіюють до стелі, ордена і гроші по максимуму, а інших ставлять на грані знищення. Це край несправедливо і нечесно з боку народних мужів, кращих представників волинського краю.

Звертаюсь до вас і до голови обласної ради, до якого просився на прийом і сам Ігор Палиця обіцяв прийняти, але так і не потрапив через щільний його графік роботи. Як же тоді розуміти ваше гасло: «Тільки разом!»? Це «разом» знищувати музейний заклад? Так легше сховатись під колективну безвідповідальність.

Тому хочу звернутись через ЗМІ, як «четверту владу»: – Не будьте «геростратами», не ставайте на шлях руйнівників! Так як зруйнувати значно легше, ніж створити і збудувати, зокрема, такий чудовий і унікальний музей, що в Рокинях, за 12 кілометрів від Луцька.

І останнє, про що хотів зауважити. Не зловживайте фанатичною відданістю Олександра Миколайовича. Його здоров’я не безрозмірне, хоч і загартоване козацьким завзяттям. Нещодавно у нього стався мікроінсульт і гіпертонічний напад від тих стресів, які завдали йому необґрунтовані рішення волинських депутатів. Як ветеран національно-визвольних змагань, член Волинського братства ОУН-УПА імені полковника Клима Савури, прошу вас негайно повернутися до цього питанні і відновити фінансову підтримку цього чудового музейного закладу. Не словом, а ділом доказуйте свій патріотизм на Волині.

Ростислав Кушнірук,
засновник і керівник народного хору «Посвіт»,
заслужений працівник культури України
(096 5339873)