Кожен старожил Володимира-Волинського пам’ятає, як у минулому біля місцевого дитячого садку «Казка» знаходилися скульптури тридцяти трьох богатирів. А усі, хто відвідував центральне відділення «Укрпошти» у нашому місті, напевно, пригадає чудове панно за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Ці прекрасні роботи, а також багато інших, створив світлої пам’яті художник і скульптор Сергій Литвинчук.

Він народився у 1954 році в селі Красноставі Володимир-Волинського району. Закінчив місцеву школу. Пізніше вчився в училищі села Івано-Франкове, Львівської області. По закінченню працював у Городоцькому лісгоспзагу в сувенірному цеху, через деякий час у Республіканському музеї архітектури та побуту (Пирогово, під Києвом). З 1977 року зарахований художником у Володимир-Волинську художньо-оформлювальну майстерню.

Працював над створенням художніх композицій, котрі розміщувалися на підприємствах та в установах міста Володимира-Волинського та району. Зокрема, у Суходільській школі зберіглася настінна художня композиція роботи Сергія Литвинчука. На території міста, в історичний його частині, встановлено декілька кам’яних знаків, роботи скульптора На цих знаках-тумбах написи про пам’ятки археології Володимира-Волинського (зокрема, Київська брама чи Пятницька брама). У тридцятирічному віці Сергія Литвинчука прийнято до творчої секції при Волинському обласному відділенні Спілки художників України.

У 1985 році, відбулася виставка його творів у Луцькому обласному науково-методичному центрі. Наступна виставка – у 1986 році у Володимир-Волинському кінотеатрі імені Т.Шевченка. В музеї Лесі Українки, у селі Колодяжне, в 1995 році експонувалася третя персональна виставка.

У 2015 році у Володимир-Волинському історичному музеї була презентована ювілейна виставка картин і скульптур Сергія Литвинчука.

Нещодавно завдяки підтримці друзів музею його фонди поповнилися новими роботами Сергія Литвинчука. Директор музею Володимир Стемковський і наукова співробітниця Ганна Доскоч побували в експедиції в селі Микуличі Володимир-Волинського району. Свого часу для тамтешньої церкви Сергій Литвинчук разом з колегою-художником Миколою Черняком написали іконостас.

Настоятель храму отець Олександр Тарасюк з благословіння митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира передав цей іконостас на постійне зберігання до фондів Володимир-Волинського історичного музею. Музейні працівники вдячні їм за це.

13 жовтня наукові співробітники Володимир-Волинського історичного музею презентували виставку робіт релігійного живопису Сергія Литвинчука, а саме 12 картин зі згаданого іконостасу. Серед них – ікони Діви Марії, Ісуса Христа, апостолів, пророків, князя Володимира і княгині Ольги.

Спогадами про свого незабутнього колегу прийшли поділитися друзі художника. Зокрема, художник Іван Сакуляк, який разом із Сергієм оздоблював церкви у Володимир-Волинському районі, розповів, що він був дуже талановитою і відповідальною людиною. Хоча Сергію не вдалося здобути вищу мистецьку освіту, він був дуже наполегливим і вимогливим до себе: багато працював над самовдосконаленням, вивчав анатомію людини, живопис, аби його скульптури і картини були близькими до оригіналу. Художник був великим патріотом України. Щирі і теплі слова про колегу мовив і викладач Володимир-Волинської дитячої художньої школи Ігор Мацюк. Він зауважив, що пан Сергій був вільною людиною : робив те, що хотів, говорив те, що думав і ніколи не боявся. Спогадами про ті часи поділилася і ветеран дитячої художньої школи Галина Микита. Галина Яківна зазначила, що на таких художниках як Сергій Литвинчук і трималося мистецьке життя Володимира-Волинського у 70-80 х роках вже минулого 20 ст.

Дуже змістовним був виступ викладача педколеджу імені А.Кримського Лесі Мартинюк (Дембровської). Пані Леся пригадала, що свого часу Сергій Литвинчук навчав її чоловіка Едуарда Дембровського живопису і скульптурі. Дав йому багато навичок і вмінь, рекомендував вдосконалювати себе, вивчати творчість відомого українського скульптора Олександра Архипенка.

Сам Литвинчук запам’ятався Лесі Дембровській як порядна і творча людина, великий акуратист – кожен пензлик у його майстерні мав своє місце.

Провідна наукова співробітниця музею Олена Черенюк наголосила, що відтепер картини С.Литвтинчука стануть надбанням історичного музею, а відтак – і держави України. Наукова співробітниця музею Ганна Доскоч розповіла студентам про те, як роботи художника потрапили до музею і закликала при нагоді приносити такі речі до музею де їх збережуть для майбутніх поколінь.

Художник Анатолій Костюк у своїх спогадах написав, що Сергій був начитаною, всебічно обдарованою людиною, мав хорошу бібліотеку, любив музику Баха, Вагнера, Бетховена, Висоцького.

Оглянути роботи митця прийшли і студенти педколеджу імені А .Кримського, які навчаються на художників-реставраторів разом з викладачем Валентиною Залуніною, котра теж сказала добре слово про С.Литвинчука, з яким свого часу була знайома.

На жаль, пан Сергій відійшов у Вічність у 2009 році, але ж недаремно кажуть, що митець продовжує жити у своїх творах.

Тож творіння Сергія Литвинчука не втрачають своєї актуальності і в наш час. бо у них вкладено частинку душі автора.

Богдан Янович,
науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею