Унікальна експозиція середньовічної волинської кахлі представлена у виставковому залі Адміністрації державного історико-культурного заповідника в Луцьку, – повідомляють «Волинські Новини».

Колекція пічних кахель, які використовувалися у побуті волинян протягом пізнього середньовіччя, була сформована з фондів адміністрацій державних історико-культурних заповідників, музейних установ Волинської, Рівненської і Тернопільської областей.

Як відомо, українська кахля налічує 600-річну історію. Це художньо-декоративна плитка, різновид кераміки, яка здавна використовується для личкування печей, стін хатин і замків, фонтанів і т.п. Будівельно-керамічна кахля мала цінну практичну функцію – вона накопичувала тепло, зберігала його та обігрівала житла людей.

В кожному замку і палаці Луцька, Острога, Дубна і Кременця талановиті, але, на жаль, невідомі майстри створювали тисячі таких печей. Згодом із об’єктів побуту виробництво кахлі стає яскравою і самобутньою галуззю художньої творчості волинських ремісників. З погляду сучасників, це є цінні експонати матеріальної культури міського населення нашого краю періоду пізнього середньовіччя і раннього модернового періоду, самобутні мистецькі витвори.

Про ідею виставки та її втілення розповів на презентації директор заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький, представив усіх дотичних до події людей, подякував їм за співпрацю.

Заступник начальник управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА Валерій Дмитрук підкреслив, що це – важлива частина нашої історії, зібрана і реставрована музейними працівниками.

Увагу молодих науковців, студентів на перспективи подальших історичних розвідок у цій темі спрямував директор Дубенського заповідника Леонід Кічатий.

Ініціатива об’єднати найкращі артефакти із фондів 7 музеїв належить Олексію Войтюку, завідувачу відділу реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею, і його колегам: «Це наша спільна ідея з Юрієм Пшеничним (науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника м. Дубно) і Ольгою Морозовою (завідувачка сектором Рівненського обласного краєзнавчого музею).

Загалом до неї ввійшло 130 кахель з різних музеїв. Найбільше кахель – з Острога. Ідея виставки – представити вироби з XIV до XVIII століть, що відносяться до доби князів Острозьких, яківнесли великий вклад в економічний розвиток і культурну розбудову Волині».

Він зробив короткий огляд експозиції. В інтер’єрі – макет печі у натуральну величину і найдавніші миско- та горщикоподібні кахлі, класичні барокові лицьові та кутові вироби, декоровані різноманітними орнаментами. Крім експонатів з вишуканими рослинними мотивами і стилізованими зображеннями людей, важливою частиною колекції є гербові кахлі із зображеннями гербів шляхти та магнатських родів, а також сакральними символами.

«Подивіться на розмаїття орнаментів! – із захопленням закликав глядачів відомий український мистецтвознавець Віктор Луц. – Тут глибинна мудрість нашого народу. Ці коди нараховують не одну сотню років. Це творить нашу культуру, творить нас навіть тоді, коли ми цього не усвідомлюємо. Кожна річ тут – унікальна!».

Голова Волинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимир Кусик закликав сучасників працювати в глині: «У нас є великий фундамент – наша історія, яку потрібно розвивати. Технології ці давно відомі, випробувані часом».

Змонтувати і підготувати колекцію для огляду в нашому місті допомагали наукові працівники заповідника «Старий Луцьк», серед яких – Анастасія Марків: «Кожна кахля – унікальна, інша, тобто виготовлена з іншого матеріалу, має свій сенс. Це потрібно зберігати і вивчати». Цінні артефакти виставки «Кахлі Волині XV-XVIII ст.» будуть зафіксовані у каталозі, до видання якого долучився Фонд «Спадок. ХХІ століття», очолюваний Інною Львівською.

Протягом двох місяців волиняни та гості древнього Лучеська можуть переглянути цю колекцію, котра впорядкована у хронологічному порядку, доповнена ілюстративним і науковим матеріалом – результатом спільної кропіткої роботи археологів, реставраторів, науковців, організаторів події: Волинського краєзнавчого музею, Рівненського краєзнавчого музею, Кременецького краєзнавчого музею, Державного історико-культурного заповідника м. Острога, Державного історико-культурного заповідника м. Дубна, Державного історико-культурного заповідника м. Луцька та Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.