|
17:36
Відкрили Братський Некрополь, який стане продовженням експозиції Музею Луцького братства.
|
|
|
В обласному центрі Волині сталася надзвичайна подія: відкрили Братський Некрополь та меморіальну дошку, присвячену луцькому першодруку «Лямент». Про це інформує «Волинська правда».
27 вересня 2012 року вранці лучани зібралися поблизу Хрестовоздвиженської церкви, щоб відкрити крипту із решками братчиків, яка стояла в руїнах понад 300 років. Нагадаємо, що рік тому у Луцьку відкрили Музей історії Луцького братства. Він знаходиться у Старому місті поблизу Покровської церкви. Протягом віків у Луцьку діяли братчики, які навчали дітей, допомагали знедоленим, друкували книги. Серед них були навіть князі. Найвідомішим із них є поет Данило Братковський, якого стратили на луцькому майдані Ринок за його правду у поезії. Зауважимо, що музей з’явився нещодавно силами ентузіастів, а до того тут були руїни і сміття. Музей створений без жодної копійки державних коштів. Це єдиний в Україні музей такого типу. Він знаходиться у Старому місті поблизу Покровської церкви.
Голові Волинського братства Святого Апостола Андрія Первозванного Андрій Бондарчук розповів, що крипта була у суцільних руїнах. То ж сюди вкладено чимало зусиль та коштів, щоб відновити це унікальне поховання, аби воно мало належний вигляд. Ці кістки лежать тут уже понад 300-350 років. Тут лежать братчики – захисники православ’я та української мови. Це унікальне поховання ще й тим, що тут поруч поховані князі, шляхтичі, єпископи та простолюдини. Їх об’єднала єдина турбота за православну віру та рідну мову. Загалом було знайдено 25 тестаментів (заповітів), у яких братчики минулих століть прохали поховати їх саме у крипті під Хрестоводзвиженською церквою. Проте в усипальниці знайшли рештки 49 людей. Не збереглося жодних документів чи решток одягу, аби точно встановити, хто є хто. Нині вони знайшли свій останній спочинок у дерев’яно-скляних трунах.
Зауважимо, що занепад церкви і загалом поховань відбувся ще у далекому 1803 році, коли страшна пожежа її фактично знищила. Доступ до поховань був відкритий і крипта перетворилася на смітник. Щоб відновити крипту ентузіастам довелося вручну винести декілька десятків тонн сміття, землі та різного непотребу. Це відбулося завдяки силам братчиків, вихованців місцевого ліцею із посиленою військовою підготовкою.
Великою проблемою було і підтоплення крипти. Нині воду відкачує насос. Роботи виконала будівельна бригада під керівництвом братчика Валерія Романюка. Відновлення давніх поховань відбулося без жодних копійок державних коштів, хіба що обласна рада минулого скликання виділила 50 тисяч гривень задля спорудження входу до крипти. Андрій Бондарчук не зміг точно назвати кількості коштів, котрі були витрачені на відновлення поховання. Зауважив, що десь вартість 4-5 «Ланосів». Спочатку роботи спеціалістами були оцінені у 2 мільйони 300 тисяч гривень, проте такої кількості грошей у братчиків, звісно, не виявилося.
Роботи виконали коштами благодійників та жертводавців. Це були і власні кошти братчиків, і кошти аналогічних братств у Америці, управління лісового та мисливського господарства, владців міста та області, депутатів обох рад, підприємств та окремих підприємців, які пожертвували кошти на те, щоб пам’ять про людей, які боролися за Україну в минулі століття була відновлена. Свої кошти виділяли навіть пенсіонери. Нині у крипті – світло та тверде покриття під ногами, а ще нещодавно там доводилося ходити навпомацки та у гумових чоботах.
Зауважимо, що стартує історія Луцького братства у 1617 році, коли над християнською вірою на тогочасній Україні нависла загроза знищення. Найбільші такі братства діяли у Луцьку, Львові та Києві. Віра об’єднала простих людей і шляхту. За рахунок благодійників і пожертв братство мало величезні землі у Луцьку і велику кількість споруд. Перші з них були дерев’яними. До Луцького братства належали і матір Івана Мазепи, і гетьман Іван Виговський, який починав у Луцьку писарем, й іконописець Йов Конзилевич. У братства була просто розкішна бібліотека. Завдяки зусиллям об’єднання братчиків у Луцьку з’явилася перша друкована книжка. У 20-тих роках XVIII століття між світською і духовною братією відбувся конфлікт, і це призвело до знищення Луцького братства.
Цікаво, що щомісячна плата кожного братчика становила 4 «білих монети». Діяло братство згідно зі статутом. Наприклад, існувала певна система покарань. Найбільшим вважалося виключення із братства. На неприсутніх без поважних причини під час похорон співбратчиків накладався штраф – фунт воску.
До луцького братства має стосунок і російська імператорська родина. Так, коли Хрестовоздвиженська церква під дією часу, вітрів, дощів та пожеж мало не остаточно зруйнувалася, і будівлю готувалися розтягнути на дошки, то її по суті врятував російський імператор, який дізнався про святиню, де у далекі часи захищали православну віру. Так, від імператора було отримало 3 тисячі карбованці. Пізніше Олександр ІІІ разом із родиною у серпні 1890 року відвідав відновлений храм. У музеї зберігається величезна мармурова плита із написом на честь цієї події.
Додамо, що і музей братства, і відновлена усипальниця – єдині такого року об’єкти в Україні. Андрій Бондарчук розповів, що планується відкрити і спеціальний туристичний маршрут, присвячений історії братства.
Також сьогодні на стіні музеї урочисто відкрили і меморіальну дошку, котра присвячена першому луцькому першодруку «Лямент». Ця книга датується 1628 роком. Саме ця книга поклала початок книгодрукуванню у Луцьку.
Додамо, що сьогодні відбулося й урочисте освячення як і крипти, так і меморіальної дошки. Віряни мали змогу оглянути ці унікальні туристичні і духовні об’єкти.
Джерело: сайт „Волинська правда”, 27.09.2012
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
