Днями відійшла у Вічність людина світлої душі, чудовий педагог Зіна Ромащук. Ця мудра жінка була донькою відомого майстра виробів з природніх матеріалів, члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Йосипа Ромащука. Ромащуки – талановита українська сім'я переселенців з Холмщини: світлої пам'яті Йосип Онуфрійович Ромащук виготовляв вироби з лози, молокити, очерету, соломки, плів солом'яні брилі, робив кошики. Його донька Євгенія – виготовляє брилі і капелюшки з соломи, пише картини на батику. Зіна Ромащук писала вірші і захоплювалася фотосправою. Роботи цієї талановитої родини експонувалися на виставках у Володимир-Волинському історичному та Волинському краєзнавчому музеях.

Зіна Йосипівна народилася у 1945 році у селі Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області – туди були переселені з Холмщини її батьки, старший брат Степан і сестри Марія та Євгенія. Батько, Степан Онуфрійович і мама, Ганна Степанівна, з маленьку виховували дітей у любові до працьовитості, до України, прищеплювали повагу до людей праці та вчили , що родинні цінності – найголовніше в житті.

Пані Зіна з дворічного віку проживала у Володимирі-Волинському, навчалася у школах №4 і №1 та в педагогічному училищі імені А.Кримського. Ще з шкільних років захоплювалася гуманітарними науками, літературою, журналістикою, фотосправою, але любов до дітей і педагогіки стали її життєвим покликанням.

Закінчила факультет російської філології Луцького педінституту, педагогічну практику проходила у Суходільській школі, вчителювала у Заріківській школі у Любешівському районі та у школі села Амбуків на Володимирщині.

З 1967 року і впродовж 50 років трудилася у Володимир-Волинській школі інтернаті, спочатку – піонервожатою, згодом – керівником студії образотворчого мистецтва. Навчала дітей любити рідну мову, звичаї , традиції, мистецтво, природу, історію. Від батька, Йосипа Онуфрійовича, який був членом Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, успадкувала творчу натуру, тож писала чудові вірші, робила змістовні фотографії краєвидів Волині і ці світлини неодноразово експонувалися у музеях нашого краю.

Усе своє життя вона віддала вихованню дітей.

Ми знали Зіну Йосипівну як щиру, порядну, творчу, добру Людину і такою вона залишиться у нашій пам'яті назавжди.

Ви відійшли у кращий світ,
Там, де немає зла й обману,
Зів'яв крихкий життєвий цвіт,
За все подяка Вам і шана.
Хай Бог до себе Вас приймає – у Нього вічне є життя,
А всій родині – співчуття.

Колектив Володимир-Волинського
історичного музею ім. О.Дверницького