Нещодавно вийшла з друку монографія Валерія Самолюка, Григорія Охріменка, Світлани Локайчук, Наталії Скляренко та Уляни Джаман «Старожитності басейнів Стиру та Горині».

У колективній праці розглянуто питання культурних та економічних процесів на Волині в періоди неоліту, енеоліту, доби бронзи, а також шляхів сполучення та міграцій. Особлива увага приділена дослідженню унікальної пам’ятки Острог-Земан.

Книга розрахована на широке коло читачів: науковців, студентів, краєзнавців, шанувальників рідного краю.

Вступ до видання:

У новому кам’яному віці мисливців та рибалок Полісся та Волині змінили так звані «ранні землероби» та скотарі. Це сталося в VІ тис. до н. е. З Подунав’я (земель сучасної Угорщини, Словаччини) на Подністров’я, а потім на Волинь (так само, як і на терени Польщі) прийшло населення, яке археологи називають носіями дунайської культури з лінійно-стрічковою керамікою. Вони були далекими нащадками «найдавніших землеробів», що переселилися на Балкани з Близького Сходу – території сучасної Туреччини. Хвиль міграцій значних мас населення на береги Західного Бугу, Стиру, Горині та малих річок було, напевно, багато. Не виключено, що контакти між «метрополією» та «колоніями» не переривалися надовго. Проте важливо, що на західноволинських землях з’явилося населення з передовим господарством, оригінальною духовною культурою досить рано, навіть на фоні Центральної Європи. Ця людність з перервами, які, можливо, зумовлювалися епідеміями, пере- бувала тут багато століть. Особливо заселеним був цей край в середній, так званий «нотний» період, коли маленькі підокруглі посудинки прикрашали лініями та ямками-«нотками» на них. Береги невеликої річки Чорногузки, що протікає з заходу на схід поблизу сучасного Луцька, були майже суцільно заселені цими невисокими чорнявими грацильними (тонкої кості) прибульцями.

Вже в мідному віці (ІV тис. до н. е.) Волинь знову засе- лили нащадки вихідців із Подунав’я, які прийшли сюди з території Польщі – носії маліцької культури. На їхній основі на родючих землях Волинської височини розвинулася наступ- на люблінсько-волинська культура, прикметною особливістю якої був чудовий, мальований білою фарбою посуд, поява великих довгих крем’яних пластин – ножів та навіть рала, не виключено, найдавнішого у Східній Європі. Це унікальне знаряддя зображене на амфорі з двома ручками, знайденій студентами Волинського університету біля с. Набережне Демидівського р-ну Рівненської обл. (керував археологічними роботами проф. Д. Козак). У той самий час на береги р. Горині прийшли носії трипільської культури середнього (етап В ІІ) та пізнього періодів. Перше їхнє поселення виявлене та досліджуване О. Цинкаловським поблизу с. Бодаки на Тернопільщині. Від післявоєнних років і дотепер їх кількість значно зросла.

У пропонованій книзі розповідається про важливі відкриття волинськими (і не лише) археологами першокласних давніх пам’яток, рідкісних керамічних виробів, крем’яних, кістяних знарядь. Це такі відомі дослідники, як М. Пелещишин, В. Пясецький, О. Позіховський, О. Романчук, В. Самолюк, А. Бардецький, О. Вертелецький та ін. Тут згадуються, зокрема, розкопки неолітичного поселення в Басовому Куті біля Рівного, енеолітичного цвинтаря в уроч. Земан неподалік Острога, на вул. Степова в м. Рівне, в Голишеві над р. Чорногузкою поблизу Луцька.

Особливо унікальними є поховання в уроч. Земан. Це сакральне підвищене місце розташоване поряд з кількома джерелами на р. Вілія. Вміщені в книзі якісні світлини, текст дають уявлення про цю пам’ятку загальноєвропейського значення. Несподіваними стали матеріали з ґрунтового могильника на вул. Степова в м. Рівне (розкопки В. Самолюка). Знайдений пишно декорований посуд вражає своєю досконалістю.

Басейн р. Горині був винятково важливим шляхом за часів первісності для людей різного етнічного походження. На берегах та притоках Горині знаходиться безліч незвичайних артефактів минувшини. Після докладного опрацювання кращі знахідки експонуються в музеях Острога, Рівного та ін.

У книзі подано інформацію про неоліт, мідний вік (енеоліт), порівняно добре вивчені завдяки згаданим археологам, за плечима в кожного з яких значний дослідницький, творчий досвід. Праця розрахована на широке коло читачів, шанувальників праісторії краю.