20:07
Наталії Юхимівни Пушкар більше немає з нами...
|
|
20 березня обірвалася земна дорога волинської краєзнавиці, знаної лесезнавиці, головної зберігачки фондів Волинського краєзнавчого музею, ветеранки музейної справи Волині, людини, яка всю себе віддавала справі збереження, дослідження та популяризації пам’яток історії та культури нашого краю, літературної та меморіальної спадщини родини Косачів.
Колектив Волинського краєзнавчого музею та музейні працівники Волині щиро сумують з приводу тяжкої втрати. Разом з рідними і близькими розділяємо біль непоправної втрати та щиро сумуємо з приводу нашого спільного горя. Світла пам’ять про Наталію Юхимівну Пушкар назавжди залишиться з нами. Царство їй небесне і вічна пам’ять! Довідково:
За понад 50 років роботи у музеї Наталія Юхимівна зробила значний внесок у розбудову музейної справи в області, організацію фондової роботи музеїв Волині, збереження пам’яток Музейного фонду України, дослідження в галузі історичного краєзнавства Волині, збереження та популяризації пам’яток історії та культури краю, життя і творчості Лесі Українки, комплектування та вивчення пам’яток меморіальної спадщини поетеси та родини Косачів. Нею підготовлено понад 500 статей з історії волинського краю, які надруковані у наукових збірниках конференцій, колективних наукових збірниках та періодичній пресі. Пушкар Н. Ю. проводила велику науково-дослідницьку роботу з дослідження життя і творчості Лесі Українки, вперше відкриваючи для українського загалу маловідомі і забуті сторінки з життя багатьох видатних представників родини Косачів та їх оточення.
Багатолітні наукові дослідження, цілеспрямоване комплектування філокартії, присвяченої Лесі Українці, дали змогу Наталії Юхимівні укласти каталог із коментарем „Лесезнавча філокартія” (2005). У ньому вперше зібрано і систематизовано поштові листівки, присвячені Лесі Українці, Олені Пчілці, місцям їх спільного проживання, вшануванню пам’яті виданої поетеси. Пушкар Н. Ю. упорядкувала, підготувала текст, примітки та передмову унікального факсимільного видання „Колодяженські пісні з рукописного зошита в записах Лесі Українки та Ольги Косач” (2006). До нього входять рідкісні записи українських народних пісень, зроблені в с.Колодяжне на Волині у 90-х роках XIX cт. Вони стали цінними першоджерельними матеріалами для історії українського фольклору та вивчення творчості Лесі Українки.
У 2010 році вона була одним з упорядників виданих музеєм унікальних кольорових альбомів „Українські народні узори. Зібрала Ольга Косач-Кривинюк. Випуск ІІ зі змінами й доповненнями” та „Український народний орнамент: Вишивка, тканини, писанки. Зібрала і систематизувала Ольга Петрівна Косач-Драгоманова (Олена Пчілка). Випуск VIIІ. Репринтне видання першого видання, Київ, 1876.”, а у 2011 році – комплекту з трьох книг, до якого увійшли репринтні відтворення поетичних збірок: „Книга пісень” Генріха Гейне в перекладі Лесі Українки та Максима Стависького, „На крилах пісень” Лесі Українки та дослідження про історію їх публікацій із ілюстративними матеріалами „...Та в нас пісні її лишились, в яких живе душа жива...”. У співпраці з волинськими науковцями видала каталог-довідник „Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині” (2008), путівники „Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному” (2008), „Колодяжне – колиска Лесиного таланту” та „Музей „Лісової пісні” в Нечимному” (2011), науково-популярне видання „Меморіальні речі Лесі Українки та родини Косачів зі збірки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки” (2013), факсимільне видання „Українка Леся. Лісова пісня: Драма-феєрія в 3-х діях” з дослідженнями „Лісова пісня” Лесі Українки в рецепціях” (2015), видання творів Лесі Українки „Слово, моя ти єдиная зброє...”, „Купала на Волині”, „Давня весна”, „Біда навчить” і творів Модеста Левицького „Вибране” (2016) та ін. У 2012 році, як науковий та літературний редактор, долучилася до видання книги Віктора Літевчука „Луцьк у стародавній листівці, гравюрі та фотографії”, у якій представлені листівки і фотографії, де зображені краєвиди та окремі будівлі Луцька від початку XIX до середини XX століть, зокрема, матеріали з фондової колекції Волинського краєзнавчого музею.
Пушкар Н. Ю. приймала участь у підготовці та проведенні п’яти Всеукраїнських науково-практичних конференцій „Леся Українка та родина Косачів в контексті української та світової культури” (1996, 2001, 2006, 2011, 2016) та Всеукраїнської історико-краєзнавчої – „Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної еліти України та Волині”(2009). Наталія Юхимівна проводила велику роботу з популяризації життєвого і творчого шляху Лесі Українки та родини Косачів. Нею підготовлено багато виставок, присвячених поетесі та її родині, зокрема, „Лесі Українка і родина Косачів”, „І все–таки до тебе думка лине…” (до 140-річчя від дня народження Лесі Українки і 100-річчя з часу написання нею драми-феєрії „Лісова пісня”), „Волинь і Крим у житті та творчості Лесі Українки”, „Творчість Лесі Українки в графіці українських художників”, „Казка Лесі Українки „Біда навчить” в ілюстраціях українських художників”, „Будуть приходити люди…” (до 148-ої річниці від дня народження Лесі Українки та 105-ої річниці з часу виходу першого окремого видання „Лісова пісня”) та ін., які стали помітними подіями у науковому та культурному житті Волині.
Крім того, Пушкар Н. Ю. готувала виставки з фондових колекцій музею. Створена нею у співавторстві виставка „Врятовано для України” за підсумками рейтингового голосування зайняла ІІІ місце в Обласній рейтинговій акції „Музейна подія року на Волині – 2011”.
Пушкар Н. Ю. проводила значну роботу зі збереження та обліку музейних цінностей. Допомагала у веденні фондової роботи у філіалі та відділах обласного музею, самостійних державних музеях. Постійно надавала їм методичну і практичну допомогу. Для музейних працівників Волині нею підготовлено і видано збірники методичних рекомендацій „Науково-фондова робота в музеї”, „Науковий опис предметів нумізматики, фалеристики, боністики, сфрагістики, геральдики: монет, орденів, медалей, значків, жетонів, паперових грошей, печаток, гербів” та інші. Здійснювала наукову експертизу та атрибуцію історико-культурних цінностей для Волинської митниці, УСБУ у Волинській області та ін.
За багаторічну подвижницьку працю на ниві лесезнавства і музейництва Наталія Юхимівна неодноразово відзначалася Почесними грамотами та подяками Волинських обласної ради та облдержадміністрації, Міністерства культури України та управління культури і туризму облдержадміністрації. Вона – лауреат обласної премії у номінації Премія імені Миколи Куделі (2006) та загальноукраїнської Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України у номінації „За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу” (2013). ЗГАДАЙМО… |
|
|
Всього коментарів: 0 | |