16:44
В Колодяжному, у Лесі та Косачів
|
|
"Почуваю себе як не може бути (себто – як слід) в своїй новій маленькій рожевій хатинці з білими меандрами... Мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться", – писала у листах до Михайла Драгоманова Леся Українка більш ніж сто років тому і не погодитись з її думками навіть сьогодні просто неможливо. Я вже сто тисяч разів говорила про окремішність та особливість меморіальних музеїв. Кожен з них по-своєму інший, але об`єднує їх ота невидима присутність господарів, оте тонке відчуття, що ви тут лише гості - чого не було, нема і ніколи не буде в музеїв інших категорій. Сьогоднішнє відкриття – Музей Лесі Українки у Колодяжному. Перш за все - хочу вклонитися співробітникам за те, що вони є і що вони роблять. Починаючи від гостинно-прочинених воріт, від делікатної крамнички з магнітами, листівками та високопрофесійною лесезнавчою літературою – до експозиції. Навіть коли ти собі кажеш "ну хоч до чогось придерись" – а не виходить. Експозиція у головному будинку – лаконічна і цікава. Вона не "грузить", а спонукає до мислення, до подальших пошуків, вона дає маленькі байти інформації, а ти вже при потребі можеш розкривати їх глибше. Вона дає фору багатьом столичним експозиціям і я тепер точно розумію, що для червневого навчання працівників літературних музеїв кращого місця було годі й шукати. У "сірому" і "білому" будиночках застиг час. Меморіальні речі, точно відтворені штори, і особливо килими, якісь такі авангардно-кричевські – не залишають байдужими. Ти б стояв і стояв там, дихаючи тим чистим, свіжим, дещо цнотливим повітрям, от тільки відчуття, що ти тут незваний гість, а господарі ось-ось повернуться – не залишає тебе. І це найпрекрасніше з відчуттів, яке тільки може викликати український музей! "Сірий" будиночок, де мешкали господарі Лесин "Білий" будиночок, на даху ганку якого свого часу було облаштовано солярій для вже хворої поетеси Делікатна крамничка в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки в Колодяжному. Нічого зайвого, ніякого ширвжитку, ніяких "коників" і "слоників" - тільки магніти, листівки і море наукової і публіцистичної літератури з теми. Леся Гасиджак, редактор інтернет-порталу "Музейний простір України", начальник Інформаційно-аналітичного відділу ГО "Український центр розвитку музейної справи" Джерело: Музейний простір України |
|
|
Всього коментарів: 0 | |