Україно моя, Україно!

Твою трагічну долю

Усім єством своїм сприймаю....

То ж дозвольте із народом

На весь голос поділитись

Тягарем тим, що на серці маю!

                           Олексій Добко

   337 років знемагала Україна в «цупких обіймах» північного сусіда. Кремлівські володарі показали себе перед світовою громадськістю агресорами, рівнозначними німецькому фашизму. І якщо нині такі держави як Туреччина, Угорщина, Румунія, Німеччина та Польща вважають колишні зазіхання на терени України давноминулим і неповторним явищем, то Росія (до 1721р Московія) ще й нині зазіхає на землі сусідніх народів.

   Так ким була Російська імперія – добром чи злом? Відповіді на ці та багато інших питань можна знайти познайомившись з публіцистичними, художніми творами, статтями, висловами відомих політиків, культурних діячів, політиків, представлених на виставці «УКРАЇНА – РОСІЯ: братерські народи чи потенційні вороги?», яка відкрита у Музеї історії сільського господарства Волині-скансен.

   Автори представлених творів посилаються на числені архівні документи, свідчення потерпілих, розкривають все те, що донедавна було приховане від народу під грифами «Таємно» і «Цілком таємно». Представлені твори демонструють українсько-російські взаємини дореволюційного часу і проводять паралелі до невтішного сьогодення. На жаль, дуже часто вони носять проблемний і навіть конфліктний характер.

   Про одну з найтрагічніших сторінок української історії – знищення російським військом гетьманської столиці Батурина 2 листопада 1708 р. розповідає С.Павленко в науково-популярному виданні «Тиранське поводження Росіян». У книзі Павла Штепи «Українець і москвин» подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно-конфесійному та ін. аспектах. Книга І.О.Белебехи «Україна і комунізм» охоплює період 1924-1953 рр., коли русосталінізм топив у крові все, що носило в собі незалежницький дух України. Якою була Україна, як вона протистояла й виживала у ці трагічні часи йдеться у цій книзі.

   На виставці представлено книгу американського історика Нормана М.Наймарка «Геноциди Сталіна» в якій автор розглядає формування Сталіна як народовбивці, конкретні епізоди масових вбивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932-33рр.)

   Також представлено ґрунтовне дослідження вченого Петра Голубенка «Україна і Росія у світлі культурних взаємин», в якому автор очищує історію взаємин двох сусідніх народів та їхніх культур від упереджених тлумачень і стереотипів. Грунтовно досліджує питання національної своєрідності України і Росії.

   Відвідувачі виставки мають можливість познайомитися з твором російського публіциста Олексія Кунгурова «Киевской Руси не было» (2013), де він називає росіян «найвищою нацією», при цьому обливаючи брудом усі інші народи. Шовіністичні їдеї проглядаються практично на кожній сторінці книги.

   Організатори виставки мали на меті ознайомити відвідувачів музею з «демістифікованою» історією і піднести справжню історичну дійсність, яку не можна забувати. Сформулювати мету створення виставки можна словами Станіслава Блєднова: «На розумінні уроків тоталітаризму виховується справжня людяність».

Науковий співробітник музею Наталка Антонова