Урочистості з нагоди ювілею Торчинського народного історичного музею імені Григорія Гуртового за участі музейної громади Волині відбудуться 25 квітня у Торчині, поч. о 14.00 год.

Довідково:
Музеї – це своєрідні центри культури, що покликані передавати нинішнім поколінням накопичений віками досвід. Завдяки збереженим тут пам’яткам минулого, можна дізнатися про цікавих діячів, події, ювілейні дати нашої історії. У той же час, кожен музей має власну історію, незвичні події і «круглі» дати. Березневого дня 60-річний ювілей завітав до одного з найдавніших громадських музеїв Волинської області – Торчинського історичного музею імені Григорія Гуртового. Пройдімося стежинами його розвитку.

Наш музейний заклад має насичену «біографію», початок якої слід шукати у діяльності відомого краєзнавця, музейника та педагога Григорія Олександровича Гуртового (1924–2012). Прибувши сюди з Запорожжя у 1947 році, він почав працювати в редакції Торчинської районної газети. Збираючи інформацію, здійснив сотні походів довколишніми селами. Зустрічі з людьми й отримані від них історичні пам’ятки, зародили цікавість до минулого Волині, а праця в архівах і бібліотеках поглибила переконання про багату історію краю. Незабаром під керівництвом Григорія Гуртового утворився цілий гурток шанувальників старовини. Зусиллями ентузіастів була зібрана своєрідна колекція історичних реліквій, які розповідали цікаві факти про долю волинської торчинської землі.

Першу повноцінну екскурсію краєзнавець проводив 23 березня 1957 року. З того часу й починає своє існування вперше створений на теренах Волині громадський музей – Торчинський історичний. Він ще не мав окремого приміщення і містився в одній із кімнат газети, але тут було розкладено кілька сотень оригінальних експонатів. Того березневого дня їх оглядали учні Боратинської (нині Веселівської) школи, згодом – учні шкіл Торчина, Смолигова та інших. Розпочатий після цього «Реєстр експонатів Торчинського районного музею» засвідчив, що перші музейні предмети – це кремінні знаряддя праці, монетний скарб початку XVI століття, залишки зброї кінця ХІХ – початку ХХ століття.

У 1958 році речі були перенесені до музейної кімнати місцевого харчокомбінату. Методичну та практичну допомогу в оформленні експозиції надавали працівники Волинського краєзнавчого музею. Григорій Олександрович, як збирач і хранитель історичних скарбів, був відповідальним за цю роботу, а, маючи неабиякий художній хист, власноручно виконував малюнки та підписи. Тому, коли 17 вересня 1960 року відбулося офіційне відкриття музею, його призначили директором. У 1967 році заклад отримав звання «народного», адже був створений без затрати державних коштів, турботами відданих ентузіастів із місцевої громади. На той час, після ліквідації Торчинського району (1962 рік), для експозиції відвели приміщення колишнього народного суду з п’ятьма залами, у якому музей перебував до 2004 року.

У музеї діяла рада, що складалася з таких громадських працівників: учасник художньої самодіяльності Торчина Петро Шапов, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка Антон Коновалюк, вчителька історії Торчинської середньої школи Анастасія Омеляшко, учасник місцевої «Просвіти» Анатолій Кревський, випускники школи – Віталій Трофим’юк, Валентин Люпа, Володимир Сидун, Петро Заклекта й інші. Очолював її керівник музею Григорій Гуртовий, спрямовуючи пошукову та просвітницьку роботу. Вона була надзвичайно активною, адже пошуковці жили за принципом «Жодного дня - без експоната!».

За роки невтомної праці було зібрано кілька тисяч історичних пам’яток. Тут цікаві палеонтологічні й археологічні предмети (зброя та знаряддя праці від палеоліту до періоду міді-бронзи), колекція книжкових видань XVІI – середини ХХ століть, зразки козацького озброєння (зокрема, оригінальна гармата-мортира), ряд етнографічних речей другої половини ХІХ – середини ХХ століть, збірка монет різних історичних епох, унікальна ракета кінця ХІХ століття та інші. Окремої уваги заслуговують особисті речі відомого польського письменника, автора знаменитої «Циганки Ази» Юзефа-Ігнація Крашевського, які нині експонуються в музеї.

Фактично з перших днів існування заклад став навчальною базою для Торчинської та довколишніх шкіл. Тут проводилися тематичні уроки, виховні години, зустрічі з ветеранами війни та праці, започаткована підготовка учнів-екскурсоводів. Цікавою формою співпраці з школярами у 1960-их – 1980-их роках була діяльність пошукового загону учнів-слідопитів «Орля», з якими засновник музею організовував пізнавальні походи селами Луцького і кількох сусідніх районів.

Усі учні виростали із зацікавленням до історії рідного краю, частина з них стали професійними істориками, багато й сьогодні діють на ниві краєзнавства Волині. Серед них варто назвати Світлану Гаврилюк – доктора історичних наук, професора, проректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Ларису Понєдєльник – кандидата історичних наук, старшого викладача цього ж вишу.

Важливими в історії музею є 2004–2007 роки. Саме тоді пам’ятки минулого отримали нове дихання, нове життя, адже Луцька районна рада надала для експозиції просторіше приміщення, в якому музей перебуває і нині. За авторським проектом Григорія Гуртового тут оформили понад 90 окремих тематично-хронологічних блоків, у яких висвітлено багато подій минулого нашого краю – від давнього кам’яного віку до сучасності. Урочисте відкриття нової експозиції відбулося 22 серпня 2006 року. На семінарах і конкурсах її оцінювали як одну з кращих за формою подачі історичних фактів. 2009 року Торчинський музей посів перше місце за номінацією «Історія рідного краю» у Першому Всеукраїнському конкурсі на кращий громадський музей.

Сьогодні працівники закладу (крім директора, це – екскурсовод Алла Сахнюк і доглядач Ніна Фесенко) продовжують розвивати започатковані традиції, налагоджують співпрацю з навчальними закладами району, тут регулярно відбуваються екскурсії, тематичні виставки, заходи, наукові форуми.

Запрошуємо вас завітати до Торчинського музею, пройтися тисячолітніми шляхами розвитку нашого краю, відчути захопливий дух історичних реліквій.

Олександр Мельник,
директор Торчинського історичного музею імені Григорія Гуртового

Джерело: Слава праці