Січневі дні вписані в наш історичний календар різними подіями, які мають важливе значення в національному плані. Одна з таких подій – возз’єднання українських земель, проголошене Актом Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 р., яка відзначається як День Соборності України.

   Напередодні цього дня, 21 січня у Торчинському народному історичному музеї імені Г. О. Гуртового проведено захід до 96-ї річниці Акту Злуки. Захід організований працівниками музею спільно з вчителями Торчинської ЗОШ імені С.Гнатюка та працівниками місцевої бібліотеки. На ньому побували заступник голови Луцької райдержадміністрації Арсен Сидорчук, депутат районної ради Марія Пивовар, начальник відділу культури Валентина Зінчук, начальник відділу у справах сім’ї, молоді і спорту Інна Крочук, директор центральної районної бібліотечної системи Валентина Ходаковська, працівники Торчинської селищної ради та учні 7-го і 10-го класів школи.

   Розпочали захід з хвилини мовчання за загиблими патріотами, які протягом багатьох віків боролися і в наш час віддають життя за територіальну цілісність України. Оголосили її ведучі: завідувач Торчинської бібліотеки для дорослих Оксана Мельничук і бібліотекар Наталія Дубчук.

   Автор цього повідомлення зробив екскурс у події минулих епох, розповівши про виникнення і розвиток ідеї Соборності від часів Київської Русі, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

   Біля стендів спеціально оформленої виставки учасники детально дізналися про те, як витворювалась, за словами державного секретаря ЗУНР Д.Вітовського «…злука, спаяна спільною пролитою кров’ю обох бувших Республік». Найперше цій вікопомній події сприяла непорушна обопільна віра, що возз’єднання «довершить мрію і щастя … українського народу».

Ця віра у невмирущий козацький дух відображена в поетичних рядках О.Олеся «Дух наш пречистий» (під час заходу їх декламувала екскурсовод музею Алла Сахнюк), які мають символічний і для 1919 р., і для сучасності зміст:

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, [страшну] годину

З'єднай в єдину всю Україну!

   Відчуваючи важливість моменту, 22 січня 1919 р. на Софійському майдані зібралося багато людей, щоб почути урочисте оголошення Акту Злуки. Усі заслухали молебень, провели військовий парад, заспівали «Ще не вмерла Україна». ЗУНР стала частиною Української Народної Республіки.

   Попри те, що події наступних років призвели до втрати національної державності, 22 січня набуло значного суспільного резонансу для усіх наступних поколінь. Це підтвердили виступи учнів: про подвиг Олекси Гірника, який протестуючи проти русифікації України, 22 січня 1978 р. здійснив самоспалення на Чернечій горі у Каневі (повідомила учениця 10 класу Торчинської школи Аліна Коханська); і про «живий ланцюг» січня 1990 р. – символ братерства і єднання (розповіла учениця того ж класу Ольга Мазурук).

   Ставився також наголос на символічності майданівських подій 22 січня 2014 року, коли за Свободу і Соборність українських земель віддали життя Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький. Листівками, фотографіями окремих моментів і портретами загиблих Героїв, події річної давнини були відображені на щиті з київського Майдану (до речі, в музеї діє окрема виставка, де відтворюються події Революції Гідності, демонструються експонати з Майданів Києва і Луцька). Тривожними подіями наповнений і нинішній День Соборності України.

   Насамкінець власний вірш зачитала учасниця літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром» Лариса Волошенюк.

   Після дійства в музеї, учасники поклали квіти до могили загиблих за Волю і Незалежність України бійців УПА, поставили лампадки біля стенду Героїв Небесної Сотні.

P.S. Виставка, присвячена Дню Соборності України буде відкрита в музеї до 12 лютого.

Олександр Мельник,

директор ТНІМ ім. Г. О. Гуртового