У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили оновлену та розширену основну експозицію. Подія відбулась 22 жовтня. На ній побувала журналістка Район.Культура.

Презентація відбулася дещо незвично, адже проходила не у повному складі. За збігом обставин Леся Корсак (керуюча партнерка МСУМК) разом із командою у той самий час представляли Україну на Тижні українського мистецтва в Бельгії, у місті Брюге. Вони вперше стали учасниками цього дійства та  представляють живопис, графіку та скульптури сучасних українських митців.

«22 числа ми тут відкриваємо виставку і 22 числа наша експозиція поїхала туди. Ми показуємо наскільки у нас серйозне мистецтво та серйозні митці», – зауважив фундатор музею Віктор Корсак.

Також фундатор музею зауважив, що вони розширили саме основну експозицію, а не постійну. «Сьогодні таке поняття як постійна експозиція вже відсутнє. Є основна», – сказав він.

Тож основна експозиція Музею Корсаків стала більшою на 70 імен художників та на 150 артоб’єктів. Експозиційна площа проєкту «Генези сучасного українського мистецтва» розкинулася аж на 2,5 тисячі м2. Це втричі більше від попередньої.

«Наша оновлена експозиція спрямована на те, щоб наше сучасне мистецтво виконувало свої функції. Тобто це те, що створюється сучасниками та виконує свої функції для сучасників», – сказав Віктор Корсак.

За його словами, вони побудували свою експозицію так, щоб люди прийшли та могли цілком пізнати мистецтво, отримали насолоду від побаченого. Щоб у кожній людині пробуджувалося щось величне: бажання творити та змінювати світ.

«Наша місія: «Ми змінюємо минуле, рефлексуємо теперішнє та творимо майбутнє». Змінюємо минуле, бо повертаємо ті імена, які незаслужено забуті, наприклад, Лисик. Я вважаю, що це митець світового масштабу, який абсолютно недооцінений українським мистецтвом», – зауважив фундатор музею.

Також він сказав, що є багато топових художників, яких через 20 років після їхньої смерті забудуть, а такі митці, як Лисик лишаться в історії українського мистецтва назавжди.

«Ми зробили монозалу, де періодично змінюватиметься художник. Генезу, оцю тяглість поколінь ми показали через призму шести мистецьких осередків», – розповів Віктор Корсак.

За його словами, проходячи через усі осередки, відвідувач зрозуміє, що Україна – різна.

«Це добре, що наше мистецтво не подібне, як у глобальному світі, а різне. В нас є ця унікальність», – зазначив фундатор.

З’явилась зала західноукраїнської абстракції та західноукраїнського постмодернізму. Також з’явилися велика та мала зали метамодернізму.

Після офіційної частини відкриття експозиції усі присутні пригощалися на короткому фуршеті та мали змогу відразу побачити усі зміни у музеї. Працівниця закладу у невимушеному форматі та з легкістю провела детальну екскурсію оновленими залами. Відкрила багато секретів музейних залаштунків та показала нові технології, якими може скористатися кожен охочий, що має відповідний додаток на смартфоні. Вона продемонструвала «доповнену реальність» на картинах, яких у музеї вже досить багато.

Екскурсія стала дуже живою, люди спілкувалися, вголос ділилися своїми думками щодо робіт, розповідали творчі історії. Спонтанно вирішили провести квест з пошуку усіх робіт , які розміщені в хаотичному порядку по всьому музею. Екскурсоводка пообіцяла переможцю магнітик.

Художниця Оленка Бурдаш часто відвідує культурні заходи, презентації та не змогла пропустити й цієї події. Екскурсоводка показала її роботу, яка теж представлена в експозиції. Також анонсувала, що команда музею записали із художницею інтерв'ю, яке скоро стане доступним для перегляду.

Оленка Бурдаш поділилася із усіма спогадами про Олександра Аксініна, з яким мала змогу спілкуватися у молоді роки життя у стилі хіпі у Львові.

«При розмові він говорив так, ніби задом наперед. Його фраза поверталася. Але я усвідомила, що він зв'язаний з вищим світом, з іншими цивілізаціями», – розповіла художниця.

Ще Оленка поділилася романтичною історією, як вона швидко та з легкістю закохалася у брата Олександра, поета, та й взагалі мала схильність раптових захоплень. Та зазначила, що у ті роки теж писала поезію.

Вечір закінчився на позитивній ноті. Відвідувачі ще ходили залами музею, фотографувалися, ділилися думками.