У Маневицькому краєзнавчому музеї відбулася презентація книги Андрія Бондарчука «Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч», – повідомили «Волинські Новини». У ній - спогади сучасників про Юхима Арсентійовича Ярощука, депутата Верховної Ради УРСР V-VIII скликань, голову Волинського облвиконкому в 1956-1972-х роках.

   Своїми спогадами про цю колоритну особистість поділився колишній керівник району Микола Остапець.

   Свої враження щодо нової праці відомого волинського журналіста висловили також голова Маневицької районної ради Людмила Веремчук, директор місцевого краєзнавчого музею Петро Хомич, голова обласного товариства меліораторів і водогосподарників Юрій Бахмачук та інші учасники цієї літературної конференції.

   Постать Юхима Ярощука є знаковою для Волині. Протягом тривалого часу він займав високу посаду і користувався повагою у земляків. Свідченням цьому є і вулиця на його честь у центральній частині Луцька, і меморіальна дошка на будинку, де він жив, і школа в його рідному селі Сереховичі Старовижівського району, яка носить його ім’я.

   Життя Юхима Арсентійовича перервалося досить рано, в квітні 1972 року. Йому тоді не було й 50-ти років.

   В чому секрет авторитету волинського державного діяча?

   Насамперед у його близькості до людей, умінні жити з ними одним життям, чути і розуміти кожного. З дитинства Юхима Ярощука, який залишився сиротою, виховувала сім’я сільського священика Миколи Коровицького, який і допоміг юнакові здобути освіту. Гроші на навчання збирали всім селом. Пожовтілий від часу список жертводавців вдячний волинянин-патріот зберігав як найдорожчу реліквію до самої смерті. Юхим Арсентійович сприймав його як путівку у велике життя.

   Приклад Юхима Ярощука яскраво ілюструє, що завдяки наполегливості, працелюбству та іншим людським чеснотам можна досягти високої службової кар’єри. Важке життя не зробило його жорстким, а людську любов, щирість і щедрість він з дитячих років зберіг у серці.

   У книзі - розповіді знайомих, колег, односельчан Юхима Ярощука, які розкривають перед читачем образ керівника, державного діяча, який за своїми організаторськими здібностями, високими моральними і людськими якостями переріс багатьох сучасних керівників нашого поліського краю. І це при тому, що зберегти ці чесноти в ті часи було дуже і дуже складно.

   Водночас ця книга є своєрідним підручником з історії Волині 1950-1970-х років. Гортаючи її сторінки, читач дізнається, як розвивали промисловість і сільське господарство краю, як зводили заклади культури і спортивні об’єкти. Безцінним скарбом є спогади колег про стиль роботи Юхима Ярощука, про його вміння перейматися потребами людей, чути і бачити їх.

   Сьогодні майже ніхто не знає про ще один подвиг волинянина-патріота Ярощука. Саме він не допустив, щоб на березі озера Світязь збудували теперішню Рівненську атомну електростанція. Важко навіть уявити, що було би із цією природною перлиною Волинського краю, якби на її березі сьогодні стояв цей «технократичний монстр».

   Варто зауважити, що на презентацію книги у грудні у Волинському краєзнавчому музеї, не прийшов жоден із перших керівників області.

   Автор книги Андрій Бондарчук, односельчанин Юхима Ярощука, зумів зібрати і систематизувати спогади кількох десятків людей. Перед читачам постає образ мудрого, далекоглядного керівника, люблячого чоловіка і батька двох синів. За задумом автора книга розпочинає серію «Видатні постаті Волині».