У Львові, в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, 20 квітня відкрито виставку одного шедевра – великоформатної картини невідомого художника XVIII ст. «Вінчання князя Миколи Радзивілла з Катериною Гонзаго» з Волинського краєзнавчого музею. Це надзвичайно цікаве парадне багатофігурне історичне полотно європейського зразка, створене на теренах Західної України. Картину нещодавно повернули до життя художники-реставратори Львівської філії ННДРЦУ.

На картині зображено церемонію так званого попереднього вінчання (лат. per procura) у Відні 1553 року мантуанської герцогині Катерини Гонзаго (1533–1572), дчки імператора Фердинанда І Габсбурга, вдови мантуанського герцога Франческо ІІІ Гонзаго (1533–1550) з королем Польщі та Великим князем польським Сигізмундом ІІ Августом (1520–1572). Нареченого, через його відсутність, на вінчанні представляв князь Микола Радзивілл (Чорний) (1515–1565) – державний, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, Великий канцлер Великого князівства литовського, віденський воєвода, дипломат.

Церемонія відбувалася 5 липня 1553 року у Відні, вірогідно, у кафедральному соборі Святого Стефана.

Цей шлюб був типовим політичним союзом для скріплення стосунків імператора Фердинанда І з Сигізмундом ІІ Августом та інструментом запобігання союзу імператора з московським царем Іваном IV Грозним, спрямованого проти Польсько-Литовської держави.

Картину створено невідомим майстром орієнтовно в середині XVIII ст. (існує інформація про її датування 1752–1759 рр.).

Художники-реставратори Львівської філії ННДРЦУ дослідили картину та виконали її реставрацію. Проведено дезінфекцію, твір демонтовано з аварійного підрамника. Виконано укріплення ґрунту та фарбового шару методом нанесення профілактичної заклейки. Усунуто попереднє дубляжне полотно і залишки дубляжного клею зі звороту авторської основи. Ліквідовано деформації та доповнено дрібні втрати авторської полотна. Зроблено повторний дубляж твору та розтягнуто на підрамник музейного типу. Підведено реставраційний ґрунт у межах втрат авторського. Усунуто попередні реставраційну пожовтілу лакову плівку й потемнілі реставраційні тонування. Нанесено захисний шар лаку. Проведено тонування в межах втрат фарбового шару в тон, близький до авторського, та повторне лакування. В результаті твір не лише збережено – він набув естетичного експозиційного вигляду.

Виставка триватиме до 30 травня 2017 року в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (пр. Свободи, 15).

Джерело: Національний науково-дослідний реставраційний центр України