Цикл «Перемоги української зброї» у Волинському краєзнавчому музеї проводить науковий співробітник Богдан Зек. Починав він ці розмови заради того, аби донести до своїх слухачів факти: українці у своїй історії далеко не завжди програвали, а чимало і перегравали. Нинішня зустріч у рамках циклу присвячена була «Чортківській офензиві 1919 року», сторінці у нашій історії, котра, нема чого і сумніватися, досі маловідома широкому загалу.

    «Українська революція 1917–1921 років була одним із найскладніших етапів творення нашої державності. У вирі бурхливих подій злети чергували падіння, а на історичній арені з’являлися герої, які ціною власного життя наближали становлення молодої Української держави. Щоб убезпечити себе від нового пориву українців до свободи, змінні окупаційні режими докладали зусиль, аби приховати історичну правду. Наш народ був позбавлений власного минулого», – каже Богдан Зек. Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), Українська Галицька армія (УГА) вела запеклі бої з військами Юзефа Пілсудського. Польську армію активно підтримували союзники країн Антанти, а українці сподівались лише на себе. У червні 1919 року, коли доля західноукраїнських земель вирішувалась на міжнародній арені, УГА намагається довести світові, що Українська держава і її військо є не лише на папері. Армія ЗУНР переходить у наступ і звільняє Чортків, Тернопіль, Бережани та десятки інших населених пунктів – це був яскравий приклад перемоги української зброї. На питання, чи цікаве таке знайомство з історією власної держави учасникам зустрічей, чи усвідомлюють вони опісля велич цієї історії, Богдан Зек каже, що відповідь на питання хотів би знати і сам, тому час від часу запитує про це людей: «Дуже часто заходи із циклу «Перемоги української зброї» відвідують вихованці Волинського обласного ліцею із посиленою військово-фізичною підготовкою. Ліцеїсти кажуть, що їм цікаво, адже вони повторюють не тільки курс історії України, але й дізнаються про військове мистецтво нашого воїнства. По очах хлопців бачу, що це дійсно так. Ліцеїсти проявляють інтерес і до невеликих тематичних виставок, які я спеціально готую до часу проведення заходу. Це переважно елементи озброєння. Загалом у школі і у вишах військовій історії приділяється недостатня увага. Лише останні два роки ця тема знову стала актуальною, з’явилося кілька науково-популярних книг. Однак цим питанням треба серйозно зайнятись державі: заради гарантування інформаційної безпеки, потрібно готувати суспільство до будь-якої гібридної війни. Потрібно формувати справжнього громадянина держави, і тоді підуть реформи і поборемо корупцію. Із "хворим суспільством" державу не побудуєш.

   Я намагався шукати якісь відгуки в Інтернеті про свої заходи, щоб дізнатись, що подобається, а що ні у моєму форматі, часто зустрічав лише фрази на кшталт "нам про це в школі не розповідали". Переважна частина моїх заходів присвячена російсько-українському протистоянню. В історії наших взаємин Росія часто виступала агресором, загарбником, окупантом. Я намагаюсь показати, що ми не тільки програвали, але й вміли перемагати у таких війнах».

   Розмова про так звану «Чортківську офензиву» – чи не перший захід, де Богдан звернув увагу на польсько-український конфлікт, війну, яка завершилась укладенням не тільки перемир’я, а союзного договору у Варшаві 1920 року Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського. Він має велику надію, що його ініціативу переймуть колеги з інших музеїв, у школах і вишах, а в бібліотеках будуть виставки літератури, присвяченої історії українського війська і нашим перемогам.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Джерело: День