Виставка експонується у Музеї волинської ікони і значною мірою основана на колекції пасхальних сувенірних яєць, які свого часу закладу подарував митрополит Ніфонт (Солодуха). Рік тому він відійшов до Господа, і виставку музей присвятив його пам’яті: пам’яті людини, котра була великим волинянином, почесним громадянином Волинської області, добрим пастирем, мудрим духівником для багатьох, людиною, котра багато зробила для культури і духовності Волині. Завдяки йому експозиція Музею волинської ікони постійно поповнювалася унікальними зразками іконопису, Волинська єпархія УПЦ і сам владика фінансували їхню реставрацію, власне і перші наукові збірки музею, першу наукову конференцію по історії волинської ікони профінансував саме він.

Тетяна Єлісєєва, завідувач музею, була знайома з майбутнім митрополитом ще з 80-х років минулого століття, коли брала участь у перших наукових експедицій під керівництвом Павла Жолтовського, які у часи богоборства у зачинених і діючих волинських церквах інвентаризували і рятували, забираючи до краєзнавчого музею, не просто тисячі святих образів, а часто й пам’ятки мистецтва.

«Тоді майбутній владика був настоятелем парафіяльного храму у селі Рудка Козинська, – пригадує вона. – Нам його представили як фанатичного монаха, а він прийшов, повів нас на хори, там була невелика така комірчина, і виніс звідти... стародруки та кілька старих ікон. Владика завжди вважав, що збережені сакральні скарби Волині мають бачити всі люди, вони повинні бути у музеї і слугувати духовному зростанню суспільства. Тоді до майбутнього музею він передав ікони XVIII століття «Богородиця Одигітрія», «Христос Вседержитель», «Новозавітна Трійця», «Моління» та «Святий Миколай». «Моління» перебуває у постійній експозиції».

Останнім дарунком митрополита Ніфонта була передана ним 2 квітня 2015 року колекція з більш як сотні сувенірних пасхальних яєць і великодніх композицій. Є яйця дерев'яні і часто вони розписані цілими картинами на теми Святого Письма, є із зображеннями Воскресіння Господнього, Богоматері, святих. Є яйця, вишиті бісером, виготовлені з порцеляни, емалі, металеві і три, привезені з Синаю: вони виготовлені зі шматків природного каменю і жодне яйце не повторює інше.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
Фото Леоніда МАКСИМОВА

Джерело: День