З нагоди 165-річчя від дня народження Олени Пчілки та 65-річчя з часу створення Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки у стінах музею відбулося відкриття виставок «Музею Лесі Українки в Колодяжному – 65» та «Яку треба мати повабу до краси!» (Олена Пчілка). Скатертини в побуті родини Косачів» Виставка із фондів Волинського краєзнавчого музею та Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

   Перша виставка, яка представлена у фотографіях, передає історію створення музею від 10 липня 1949 року до сьогоднішнього часу. Ділиться на такі розділи: «Музей і його працівники»; «Виставкова робота»; «Науково-практичні конференції, які проходили в музеї»; «Масові заходи»; «Відомі люди, які відвідали музей»; «Дарунки музею».

   Друга виставка має велике етнографічне, народознавче, культурологічне значення, утверджує зв’язок поколінь, адже сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної історії та культури, до усвідомлення необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого загрожує існуванню самого народу.

   Витоки народного мистецтва сягають сивої давнини. У різномаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатертин, які дівчина підготувала до свого весілля, судили її працелюбність.

   Вишивкою прикрашали оселі, вона була на повсякденному і святковому одязі, вітали гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику, а потім садовили за стіл, накритий вишитою скатертиною.

   Уважно придивившись до узорів вишивки, ви побачите мистецтво високої естетичної наснаги, мистецтво простого і разом мудрого декоративного мислення.

   У вишивці, як і в народній пісні, відображалися заповітні мрії на краще майбутнє, прагнення до краси.

   Споконвіку в народі бриніла нестримна радість краси, не зникав потяг до всього прекрасного в житті і побуті. Людина намагалася прикрасити своє нужденне життя. За допомогою лише голки й нитки на простому полотні народжувалися неперевершені узори вишивок.

   Кожна країна, кожен народ має свою історію, свою мову, свою самобутню культуру. Саме ці речі роблять нас різними і неповторними, саме завдяки їм ми існуємо як окрема незалежна нація. Український народ має чим пишатися: чудова природа, милозвучна мова, захоплююча історія з величезною кількістю подвигів і самопожертв козаків і їх нащадків, чудові важливі відкриття в науці і прекрасні витвори мистецтва.

   Олена Пчілка високо цінувала прагнення кожного українця прикрасити своє життя і своє захоплення висловила у короткій і влучній фразі: «Яку треба мати повабу до краси!», яка й стала назвою виставки.

Тетяна Воробей, молодший науковий співробітник музею

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки