У Головненській спеціальній школі-інтернаті декілька років тому на основі робіт дітей-сиріт створили Музей вишитої ікони. З року в рік музей поповнюється роботами випускників школи, – пише Кордон.

У школі-інтернаті у смт Головне, що на Любомльщині, навчаються дітки з особливими потребами, тому важливим фактором для їх соціального розвитку має бути трудова підготовка. Діти почали вишивати ікони після того, як вчитель трудового навчання Олена Булатова запропонувала ввести у швейну справу ще й елементи вишивки. Цю ідею підтримали, проте не кожній дитині вдавалось проявити вміння вигаптовувати лики святих, адже ця робота під силу не кожному.

Й справді, сам процес шиття голкою розвиває дрібну моторику рук, що є неабияк важливим. Адже у більшості дітей в інтернаті, окрім розумових, є ще й фізичні вади, тому це сприяє загальному розвиткові, зосередженню уваги, заспокоєнню психіки. Крім того, результат теж хороший і для психічного, і для фізичного здоров’я, а ще є гарна можливість проявити таланти діток на районному та обласному рівні.

На думку Олени Булатової, зважаючи на важку сирітську долю, саме ікони стають певним зв’язком між Богом та людиною, Божою підтримкою для земної людини. Коли ж діти приступають до роботи над святими ликами, то задумують найсокровенніше бажання і просять у Господа його здійснити по закінченню праці.

Заступник директора з соціальних питань Валентина Челяда розповідає, що спочатку було непросто з малюнками та нитками для такої роботи. Проте ініціатор створення Музею вишитої ікони, вчитель трудового навчання Олена Булатова та її учні виходили з ситуації: учителька шукала заготовки для ікон у старих журналах, а діти розпускали нитки із яскравих речей із німецького секонд-хенду. Пізніше стало легше, оскільки з’явився доступ до Інтернету для пошуку малюнків, а матеріали для вишивки купували.

Гордість школи-інтернату, а також безпосередньо і Музею вишитої ікон є Петро Конько з Ковеля. Зараз він уже випускник, проте досить часто буває у стінах рідної школи. Будучи студентом Локачинської філії Оваднівського професійного ліцею, він переміг у конкурсі “Самородки із народу”, який організувала  газета “Волинь-Нова”. Також у 2012 році Петро став учнем року професійно-технічних училищ на обласному рівні. Цікаво, що свої нагороди Петро обов’язково привозить до Головна і віддає у музей.

Вишиті ікони Петра Конька

Нині ж існує хороша традиція, коли випускний клас дарує вишиту ікону для музею. Роботу учні виконують разом, у єдності, а також під керівництвом вчителя-наставника.

Зараз музей зареєстрований і знаходиться в окремому приміщенні школи-інтернату. Над поповненням експонатів музею займається вчитель професійно-трудового навчання Ірина Згоранець разом із своїми учнями.