Виставка, присвячена 30-річчю Незалежності України, діє в Берестечківському народному історичному музеї. Експозиція вміщує наочні матеріали з історії грошового обігу на території України, зразки поліграфічної продукції самвидаву 1989-1990 років, а також речі учасників Антитерористичної операції на Донбасі, – повідомляє Галина Дмитрук на інтернет-сторінці «Волинь-нова».

Увазі відвідувачів представлено гроші, що перебували в обігу на території Української Народної Республіки та Української Держави на початку ХХ століття, зокрема карбованці, гривні та шаги.

Директор історичного музею Олег Дергай зазначив, що автором дизайну найбільшої кількості банкнот того часу вважається видатний український художник-графік Георгій Нарбут. Написи на зворотах деяких купюр, зроблені українською, російською, польською мовами й на івриті підкреслювали толерантність до національних меншин, а використання Тризуба при оформленні перших грошових знаків Української Народної Республіки сприяло відновленню давнього символу, який став, пізніше, Державним Гербом. Згодом у обіг було введено гривню, яка дорівнювала ½ карбованця й ділилася на 100 шагів – розмінних монет, що мали вигляд поштових марок. У народі шаги називали «метеликами», зважаючи на їхню здатність у вітряну погоду розлітатися, як метелики.

Українські гроші, загалом, у різний час друкувалися в Києві, Кам’янці-Подільському, Одесі, Івано-Франківську, Варшаві й Берліні. Свою грошову систему мала кожна влада, що окупувала територію. Значилися в обігу гроші Царської Росії, Центральної Ради, денікінські. Ходили чутки й про існування махновських грошових знаків, утворених шляхом проставлення надпечаток із текстами агітаційного або іншого характеру на банкнотах, захоплених Революційною повстанською армією України.

Бурхливий розвиток періодичного самвидаву 1989-1990 років був спричинений гострою потребою в піднятті національної свідомості українців. Примірники такого роду газет друкувалися як в Україні, так і за кордоном. Матеріали для публікацій часто надавали колишні вояки УПА, репресовані. Сторінки друкованих видань містили, зокрема, розповіді про боротьбу УПА з німецькими окупантами, бій під Крутами, українські повстанські пісні та вірші, ніде не публіковані раніше. Пізнавальною є інформація щодо святкування річниці Берестецької битви, а також про встановлення хреста на могилі січових стрільців у 1989 році.

Особливої уваги заслуговує експозиція, сформована з речей, подарованих музеєві місцевими героями, учасниками російсько-української війни, які одними з перших стали на захист кордонів рідної землі в ім’я Незалежної, Богом благословенної України!