У волинських музеях зберігається чимало цікавих й унікальних раритетів. Про найцікавіші експонати Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею розповіла його директорка Наталя Пась. Про це повідомляє ІА «Волинські Новини».

1. Посуд, з якого їли Косачі.

Про його наявність то в одного, то в іншого селянина довго говорили в Запрудді. Але інформація не підтверджувалася. Аж поки Наталії Пась не підказали звернутися до Єви Марчук, на той час вона була головою Сошичненської сільської ради.

«Я їй пообіцяла привезти взамін якийсь посуд, і якось вона передала мені пакунок. Я дуже довго шукала посуд, а коли вже привезла в музей, то навіть боялася розкрити, – зізналася Наталя Пась. – Накотилася якась тривога: а раптом це не те? Коли розкрила, то побачила відомі тарілки».

Як з’ясувалося, їх виробляли в Англії на початку ХХ століття. Вони мають металічне напилення і через те дуже міцні. На денці є клеймо.

У 1903 році тітка Лесі Українки Олена Тесленко-Приходько з чоловіком Петром їздили до сина Юрія, який навчався у Мюнхенському політехнічному інституті, а разом з тим заїжджали до Лесі Українки в Сан-Ремо, де та лікувалася. Звідти повернулися в Запруддя. Саме з тієї подорожі вочевидь і привезли посуд.

2. Фісгармонія, яку обміняли на інформацію про дзвони.

Музичний інструмент виготовили у 1870 році. Фісгармонія зберігалася в камінь-каширському костелі, а пізніше опинилася в одного з його прихожан Миколи Арсенюка.

«В одному з місцевих храмів (тепер вже можна говорити, що це в раківліському храмі) на дзвінниці є три дзвони з костелу. На одному з них написано: «Дзвін подарований графом Станіславом Красицьким в пам’ять про вірну слугу Павліну Жолтовську у 1927 році парафіяльному костелу у Камені-Каширському». Католики шукали ці дзвони. А я знала, що в них є фісгармонія. Отож, я дала їм інформацію, а вони подарували музею експонат», – розповіла директорка музею.

Католики хотіли забрати ті дзвони, а взамін мали виготовити сучасний дзвін. Але через малочисельність парафії ідею не втілили в життя. Тож вони й нині кличуть вірних на молитву в Раків Лісі. А фісгармонь, яка нині прикрашає музей, хочуть відреставрувати.

3. Один з найстаріших різьблених іконостасів Волині.

Створений у першій половині XVII століття. Це один з найстаріших різьблених католицьких вівтарів на Волині, що збереглися донині.

Свого часу його обстежили співробітники Національного науково-дослідного реставраційного центру України: робили рентген, брали проби, щоб точно датувати.

«Йдеться про те, щоб його реставрувати. Особиста моя думка: не хочеться забирати ту позолоту і вкривати все білим. Адже з ХІХ століття вівтар розташовувався у Різдво-Богородичній церкві в Камені-Каширському. Напевно, з 1830-х років, коли після першого польського повстання ліквідовували католицькі храми та монастирі. Очевидно, тоді він і був позолочений. Але це теж наша історія. Можливо, варто було б одну сторону повністю реставрувати в білому, а іншу – в позолоті», – розмірковує Наталія Пась.