Імена героїв Євромайдану увійшли в історію нашого міста і району. Про їх подвиг пам’ятатимуть жителі Ківерцівщини. У Ківерцівському районному краєзнавчому музеї діє виставка пам’яті. До Дня Гідності і Свободи директор краєзнавчого музею Степан Войчик та начальник відділу культури РДА Галина Слатініна організували зустріч учнів 11-х класів ЗОШ №3 м. Ківерці з учасниками Євромайдану Олександром Вронським та Михайлом Доридором.

   Згадати Героїв Небесної Сотні та розповісти про власний досвід боротьби  прийшли справжні патріоти.  Майданівці розповіли старшокласникам про буремні події зими 2013-2014 років. Згадуючи події минулої зими кожен з них, розповідаючи про різні ситуації й обставини протистоянь на Майдані, зауважував одне: усвідомлював смертельну небезпеку, але не йти не міг.

   Ніхто не міг припустити, що мирні, переважно студентські акції, які розпочалися ще наприкінці листопада 2013 року, переростуть у жорстоку війну та призведуть до кровопролиття і загибелі людей.

   Усе розпочалося з того, щоб Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС, але це не відбулося, і люди почали рішуче діяти. Вони жили на майдані в прямому сенсі цього слова. Десятки тисяч людей почали боротьбу за вільну та єдину Україну. Нас переконували, що все буде добре, але змін не було і жителі України пішли в наступ.

   Починалися масові захоплення ОДА та вимагання усунення влади. Але мирні протести не довго тривали. Згодом стала проявлятися жорстокість «Беркуту». Почав з’являтися автомайдан і одного з лідерів цього руху катували: в чоловіка були зафіксовані численні порізи тіла та обличчя, відрізано піввуха. Люди, які ховали свої обличчя за масками, намагалися довідатись, хто спонсорує так званий автомайдан. Також почав створюватися й антимайдан – протистояння майдану.

   Та хто ж міг подумати, що буквально через декілька місяців розпочнеться справжня війна. Народ почав зводити барикади, палити шини,робити «коктейлі Молотова», щоб захиститися від протилежного боку барикад, де були беркутівці. Не зважаючи на сильний мороз, поливали з водометів, але вони не здавалися та відстоювали своє право. Під час зворушень, які періодично відбувалися як на майдані, так і в різних містах України були зафіксовані травми в багатьох людей, але події, 18-20 лютого 2014 року шокували не тільки Україну, але й увесь світ. Почався масовий розстріл мирних людей. У цей день у центрі Києва, за словами свідків, працювали снайпери. Вони вбивали людей пострілами в голову та шию,тих, що були менш захищені. У Михайлівський собор зносили тіла поранених, і якщо була потрібна термінова операція медики оперували на місці під-іконами. На той момент було зафіксовано 83 загиблих, які увійшли до «небесної сотні», близько 500 поранених, що знаходилися у важкому стані. Серед загиблих наймолодшому активісту було 17 років, а найстаршому 73 роки, але ці цифри швидко зростали. Цей день ввійшов у новітню історію як «чорний четвер». Ці події не залишили нікого байдужим і не змусили людей стояти осторонь чужої біди.

   Багато речей Олександра Вронського увійшли до експозиції виставки пам’яті «Герої не вмирають». Він також передав до музею символічний прапор, який ківерцівські майданівці прикріплювали до палатки у наметовому містечку та тримали на мітингах  у Києві.

   Класні керівники Олександр Кушнір і Людмила Глущук подякували від імені учнів за цікаву і змістовну розповідь.

   Директор краєзнавчого музею Степан Войчик провів екскурсію і розповів про експонати виставки.

Інна Тетюрко

Джерело: Ківерцівський районний інформаційний порта