13:25
Сьогодення Торчинського музею: справа Григорія Гуртового живе-виживає
|
|
Цьогоріч Торчинському народному історичному музею імені Григорія Гуртового – 64. Про це пише Світлана Зозуля у «Волинських Новинах». Уже дев’ять років цей заклад – без свого творця й натхненника, який відійшов у засвіти у 2012-му. Майже стільки ж його очолював продовжувач справи Григорія Олександровича – науковець Олександр Мельник. Нині обов’язки директора тут виконує Алла Сахнюк. Разом зі своєю багаторічною колегою Ніною Фесенко вона активно організовує тематичні заходи, аби, як і раніше, залучити сюди відвідувачів, щоби музей жив.
Григорій Гуртовий, Олександр Мельник, Ніна Фесенко, 27.03.2012 р. На яких умовах працюють сьогодні, в часи децентралізації, ці невтомні хранительки історичних реліквій Гуртового, повідомили у Торчинській громаді. Як йдеться у відповіді, наприкінці грудня 2019 року цей заклад культури був прийнятий безоплатно в комунальну власність місцевої територіальної громади. А на цей рік у бюджеті Торчинської селищної ради на утримання музею передбачено 507 тис. грн. Із них, зокрема, на заробітну плату – 337 тис. грн і нарахування на неї – 74 тис. грн. Решту коштів спрямовано на предмети, обладнання, матеріали та інвентар для закладу, на оплату послуг (крім комунальних), а також – за спожиті електроенергію та природний газ.
85 років Гуртовому. Алла Сахнюк, Ніна Фесенко, Григорій Гуртовий, 26.12.2009 р. До слова, питання ефективної роботи музею Гуртового в сучасних умовах нещодавно розглянула постійна комісія з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Волинської обласної ради. Комісія рекомендувала управлінню культури, з питань релігії та національностей Волинської ОДА внести Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового до переліку туристичних маршрутів Волині. Тоді як постійна комісія облради з питань бюджету, фінансів та цінової політики має розглянути можливість співфінансування закладу з обласного бюджету.
Григорій Гуртовий Тема туристичної привабливості музею лишається акутальною. Є сподівання, що за підтримки місцевої громади сюди не заростуть стежки-доріжки не тільки для істориків і краєзнавців, а й взагалі для усіх нас. Фото автора |
|
|
Всього коментарів: 0 | |