|
17:46
Шляхами долі великого шевченкознавця Миколи Куделі.
|
|
|
Березневі дні нинішнього року мають особливе значення. Україна і світ відзначають 200-літній ювілей українського світоча, генія, пророка Тараса Григоровича Шевченка, чимало поезій якого актуальні і для сьогоднішніх днів. Разом з тим вшановується пам’ять людей, які присвятили своє життя вивченню та популяризації життєвого шляху і творчості Кобзаря. Один із них Микола Павлович Куделя – уродженець с.Буяни Луцького району. Йому судилося побачити світ рівно через сто років після Тараса Шевченка – 10 березня 1914 р. Це віщувало майбутню особливу долю. З раннього дитинства Микола Павлович усією душею полюбив полум’яні шевченкові рядки. Цю любов через знущання і біль, тортури і страждання проніс до останнього дня. За життя створив музей-світлицю Кобзаря у рідному селі, зібрав унікальну колекцію шевченкіани.
13 березня у Шевченківській світлиці Торчинського народного історичного музею імені Г.О.Гуртового відбулося пошанування пам’яті видатного просвітника, шевченколюба, патріота. На заході побував заступник голови Луцької районної ради Вадим Веремчук. Були запрошені представники педагогічного та учнівського колективів Буянівської середньої школи, працівники Будинку культури і бібліотеки цього села.
Захід провели завідуюча місцевої бібліотеки для дорослих Оксана Мельничук та екскурсовод музею Алла Сахнюк. Рядки з поезій Кобзаря і фрагменти спогадів М.П.Куделі читав учень Буянівської ЗОШ Роман Данилишин. Вступне слово сказав автор цих рядків, завершальне – директор школи Лариса Горинчук.
Учасники в Шевченкiвськiй свiтлицi
Працівниками музею була спеціально підготовлена тематична виставка, яка поряд з існуючими експозиційними блоками глибше висвітлює біографію Миколи Куделі. У назві Шевченкові слова «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», що так чи інакше наклали відбиток на діяльність М.П.Куделі.
Неодноразово наголошувалось, що творчість Т.Г.Шевченка загалом була визначальною в життєписі нашого видатного земляка. Пізнавши Шевченківські заповіти ще в дитинстві, Микола Куделя докладав чимало зусиль для їх здійснення. Адже вірив у кращу долю України. На цьому він виховував прийдешні покоління співвітчизників. І сьогодні, віримо, через сторіки уже пролитої крові «… оживе добра слава, Слава України».
Олександр Мельник,
директор музею
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
