В Іваничівському історичному музеї відкрито тематичну виставку «Шляхами болю й перемоги», приурочену Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, на базі якої проводяться тематичні екскурсії.

Матеріали виставки знайомлять відвідувачів з хронологією перебігу подій Другої світової війни на території Волинської області, зокрема нашого краю, нацистську окупацію, волинян, які брали участь у війні, спротив місцевого населення проти нацистської окупації, військові операції, які проходили на території Іваничівського району.

Представлені спогади ветеранів і учасників війни, особисті речі, фронтові листи, нагороди, фотографії, альбоми, залишки зброї, що нагадують ті страшні роки лихоліття.

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни. Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року – разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року.

Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак – у всій війні. Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Не менш як 100 тисяч українців в складі Війська Польського стали на боротьбу із нацизмом у вересні 1939 року і не менше 8 тисяч з них загинуло. Найбільше українських солдат (до 6 мільйонів) нараховувала Червона армія, близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та США. Українська повстанська армія від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів з теренів України наприкінці 1944 року, брала активну участь у боротьбі проти німецької окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.

Отже, у роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.

В рамках заходу був проведений майстер-клас з виготовлення квітки червоного маку – символу пам'яті.

Вперше було вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні – Червоний мак в 2014 році у Києві на офіційних заходах з нагоди річниці Перемоги над нацистською Німеччиною.

Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України.

Графічне втілення-алюзія (з одного боку – червоного маку, з іншого – кривавого сліду від кулі) передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих.
Червоний мак – водночас є символом європейським та українським. Історично червоний мак є символом пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

В українській традиції, зокрема у народних піснях та переказах, маки є символом пам'яті за полеглими у бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров.

Вважається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв фашизму.

Джерело: Іваничівський історичний музей