Більше 60 унікальних творів сакрального мистецтва Волині XVII–ХІХ століть, зокрема ікони, стародруки, предмети металопластики, декоративної різьби та скульптури, можна оглянути в залі Волинського краєзнавчого музею, – повідомляють Волинські Новини.

Виставку «Врятована сакральна спадщина Волині» відкрили 25 жовтня. Презентації експозиції передувала конференція з нагоди 25-річчя Музею волинської ікони.

Як зазначив директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, виставка – своєрідна спроба довести, що музей – це не склад, де зберігаються об’єкти старовини. Так, експозиція демонструє результати клопіткої праці дослідників установи, а також уміння реставраторів.

«Виставка – це представлення того, що зібрав музей не за 25 років, а починаючи з 90-х років минулого століття, коли були проведені експедиції за участю Павла Жолтовського. Йшлося не про грабунок храмів, а про порятунок сакральних скарбів. І ми у час, коли починали відкриватися храми, повернули їм більше 40% ікон. Жоден музей не мав такої практики. Ми робили копії, а повертали оригінали. І завжди слідкували за тим, як ці пам’ятки зберігаються в храмах. Нам дуже боліло, коли ми бачили окремі пам’ятки на виставках приватних колекцій у Києві, Львові, адже ми хотіли, щоби вони зберігалися у храмах на Волині», – сказав Анатолій Силюк.

Він розповів, що більшість ікон та інших сакральних предметів на виставці «Врятована сакральна спадщина Волині» виставлено вперше після реставрації. До другого життя ікони вдалося повернути завдяки коштам Міністерства культури та співпраці з Національним науково-дослідним реставраційним центром у Києві.

Анатолій Силюк відзначив, що кожного року музей намагається відреставрувати бодай кілька пам’яток, які завдяки цьому можна знову експонувати. Окрім того, директор музею наголосив, що виставка – це спонукання прихожан різних віросповідань зберігати наявні в культових спорудах давні хрести, скульптури, картини, ікони та речі, потрібні для богослужінь.

«Також ми закликаємо авторів, які пишуть сучасні ікони, робити їх не ультрамодними, а все-таки дотримуватися традицій. Тому ми виставляємо ці речі, яким потрібно продовжувати життя і які можуть слугувати взірцем для подальшого відтворення. Ще одне завдання нашої виставки – підкреслити неповторність Волині», – наголосив Анатолій Силюк і закликав зануритися в красу експонатів, які спонукають любити волинський край.

Авторка виставки Тетяна Єлісєєва зазначила, що перші експедиції зі збереження та порятунку сакральних творів, що знаходилися у волинських храмах, працівники музею розпочали у 80-ті роки. Саме з фотографій тих часів, які зображують складний процес повернення пам’яток, їх відновлення, музейники й пропонують розпочинати ознайомлення з експозицією.

«Тоді ми тільки прийшли працювати у Волинський краєзнавчий музей, і цей період для нас був надзвичайно цікавим, адже нам ніхто не розповідав про закриті храми та їх стан… Ми вчилися розпізнавати ікони, правильно їх датувати, а також навчалися любові до тих пам’яток сакрального мистецтва, які збирали. Збирали ми не тільки ікони, а й об’єкти декоративної різьби, скульптури, металопластики, стародавні друковані видання. У той час, до прикладу, музей якраз і зібрав вже опрацьовану й каталогізовану колекцію стародруків», – пригадала Тетяна Єлісєєва.

Вона додала, що робота дослідників спонукала громади передавати музею сакральні пам’ятки для відновлення та подальшого їх експонування.

«Задум полягав у тому, аби показати, як за останні десятиліття музей зумів не тільки зібрати, а й із допомогою наших колег відреставрувати сакральні пам’ятки. Однак наше завдання як музейників – це передусім демонстрація цих об’єктів. Саме завдяки музеям у підростаючого покоління формується любов до прекрасного, адже ікона – це витвір мистецтва», – акцентувала авторка експозиції Людмила Карпюк. Та зазначила, що у фондах Музею волинської ікони наявні пам’ятки, які ще потребують дослідження та реставрації.