Музейна Рада, відповідно до Положення, діє як постійний консультативно-дорадчий орган при Міністерстві культури України з метою визначення пріоритетних напрямів формування та реалізації національної музейної політики. Результатом діяльності Музейної Ради є рекомендації та пропозиції для Міністерства культури.

Четверте засідання Музейної ради відбулося 1 грудня 2017 року і було присвячене вирішенню проблем «чорної археології та палеонтології». Для фахового обговорення на засідання запрошено представників Мінкультури та експертів. Якщо питання «чорної палеонтології» сьогодні потребує експертного визначення проблеми, то катастрофічні наслідки і загрози «чорної археології» потребують невідкладних дій.

Беручи до уваги
- критичну ситуацію, що склалася в сфері охорони археологічної спадщини України через масовий грабунок археологічних об’єктів з метою приватного колекціонування та продажу археологічних предметів;
- численні випадки беззастережного експонування та промоції державними музеями України приватних археологічних колекцій невідомого походження, що є опосередкованою підтримкою незаконного видобутку та обігу археологічних предметів без підтвердженого походження на території України, а також свідчить про незнання чинного законодавства, відсутність розуміння значення археологічної науки та її відмінності від скарбошукацтва, та про ігнорування норм фахової етики музейними працівниками;
- необхідність удосконалення механізмів захисту археологічної спадщини України та законодавчого врегулювання проблеми обігу археологічних предметів;

керуючись чинним законодавством, зокрема, нормами Закону України «Про охорону археологічної спадщини» і Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, положеннями фахових кодексів етики, зокрема, Кодексу музейної етики ІСОМ та Кодексу археолога України,

МУЗЕЙНА РАДА РЕКОМЕНДУЄ:

І. Міністерству культури України:

1. Опрацювати питання внесення змін до законів, спрямованих на заборону незаконного обігу археологічних предметів та на вироблення механізму вилучення у державну власність археологічних предметів, що перебувають у цивільному обігу, з урахуванням напрацьованих експертами пропозицій.

2. Звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування та музеїв з інформуванням про проблему грабіжництва і руйнування археологічних пам’яток та закликом запобігати незаконному обігу археологічних предметів.

3. Організувати за участі експертів ІСОМ України та Інституту археології НАН України навчання (підвищення кваліфікації) музейних працівників (у першу чергу з історичних, краєзнавчих, художніх музеїв), присвячене питанням охорони археологічної спадщини.

4. Інформувати Музейну раду про проблематику державної експертизи археологічних предметів (на прикладі колекції «Платар» у 2016 р.).

5. Створити державний реєстр національного культурного надбання (електронний інформаційний ресурс культурної спадщини і культурних цінностей, у тому числі музейні предмети, бібліотечні, архівні, втрачені, викрадені культурні цінності).

ІІ. Музеям України:

1. Неухильно дотримуватися положень Кодексу музейної етики ICOM. Провести внутрішньомузейні семінари з метою ознайомлення з нормативними актами, що регулюють питання охорони археологічної спадщини, та Кодексом музейної етики ІСОМ.

2. До врегулювання проблеми приватних археологічних колекцій невідомого походження (без підтвердженого походження) та обігу археологічних предметів без підтвердженого походження на законодавчому рівні під жодним приводом, у тому числі в обмін на благодійні внески або іншу “благодійну допомогу”, не приймати виставки приватних археологічних колекцій і не пропагувати (не ставати промоційними майданчиками) приватне колекціонування археологічних предметів без провенансу.

3. Проводити тематичні заходи, спрямовані на популяризацію археологічної науки, яка дозволяє здобути і зберегти для людства унікальну інформацію про наше минуле, на противагу “скарбошукацтву”, яке призводить виключно до руйнації археологічних пам’яток, і приватному колекціонуванню предметів без провенансу, яке створює попит на археологічні предмети, здобуті нелегальним шляхом.

4. Звернути увагу керівництва та працівників музеїв, які приймали для тимчасового експонування або набували до музейних фондів археологічні предмети невідомого походження, на те, що такі дії музею сприяють нелегальному здобуванню, обігу та використанню національних об’єктів культурної спадщини, що має згубні наслідки для культури України.

Джерело: Музейний простір України