28 серпня велика зала Художнього музею прийняла гостей на презентацію альбому «Промінь воскресіння. Василь Григорович Парахін і його школа народного малярства у селі Журавники на Волині».

Ще до початку презентації люди поспішали отримати підпис від Василя Григоровича.

Розпочав зустріч директор Волинського краєзнавчого музею Силюк Анатолій Михайлович.

Зоя Михайлівна Навроцька, куратор проекту, який тривав понад десять років, пригадала, яким був шлях до видання книжки.

Начальника управління культури ОДА Дмитрука Валерія Юхимовича вразила робота «Визволителі» і слова Василя Григоровича: «Коли наближалась велика загроза нищення українського Духу, Господь укріпив його дивною силою Шевченкового генія». Він відзначив, що це актуально сьогодні як ніколи.

З щирими словами привітання виступив також перший заступник Луцького міського голови Кравчук Святослав Євгенович. Зоя Михайлівна пригадала, що колись він сказав про Василя Григоровича: «Це – діамант, який дістався людям безкоштовно і вони часом не знають, що з ним робити».

Поділились думками про видання кандидат мистецтвознавства Оксана Ременяка та педагог, краєзнавець, етнолог Кондратович Олександра Павлівна.

Надзвичайно емоційним і щирим був виступ Шаварової Катерини Іванівни (заслужений вчитель України). Вона розповіла, що знає Василя Григоровича з самого дитинства. Він виріс у середовищі, де поважали традиції і шанували рідну культуру, а тому і не може бути іншим.

Про свій внесок у цей проект розповіла і Олена Слота, науковий співробітник Художнього музею. Навіть по завершенні проекту Василь Григорович залишається її духовним учителем.

Віктор Чухрай, фотограф, завдяки якому зібраний об’ємний архів по творчості Парахіна, приєднався до слів, що Василя Григоровича можна назвати героєм нашого часу.

Підтримати земляка приїхав голова сільської ради с.Журавники.

Серед гостей був присутній коваль, який виконав українські православні хрести для придорожніх капличок за проектом Парахіна В. Г.

Гаврилюк Іван Миколайович, директор Луцької художньої школи сказав, що напевно саме сільським дітям простіше працювати в дусі народного малярства, тому що вони щоденно бачать навколо себе природу.

На завершення акції Василю Григоровичу аплодували стоячи.

Бажаючі мали можливість поспілкуватись і поділитися враженнями за традиційним почастунком від колективу музею.

Джерело: Художній музей