Наближається одне з найвеличніших православних свят Христове Воскресіння, Цього року святкуватимемо Воскресіння Господа в непростий для України час. Адже минулий рік, нашої новітньої української історії так подібний до хресного шляху Спасителя. Напередодні Світлого Христового Воскресіння, в Маневицькому краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки «Обереги – гармонія наших душ», на якій будуть представлені різноманітні обереги полісян.

Виставкова композиція майстрині по писанкарству Наталії Павлюк

   При проведенні майстер-класів, ми започаткували «Оберіг для воїна», коли вироблені своїми руками роботи, будуть подаровані як Обереги для солдат.

Великодній кошик – Оберіг для воїнів АТО, від майстрині Волинського Полісся по писанкарству Наталії Павлюк

   Невід’ємною частиною Великодня (як ми його називаємо в народі) є писанки та крашанки. Тому напередодні Величного свята в Маневицькому краєзнавчому музеї було проведено майстер – клас по писанкарству з майстринею з с. Комарово Наталією Миколаївною Павлюк. На майстер – класі були присутні і дорослі і діти.

   Спочатку зустрічі майстриня розповіла все про писанку: «Назва писанка походить від слова писати, тобто оздоблювати поверхню яйця орнаменту, Існує чотири види розписаних яєць – крапанка, дряпанка (або як вони звуться на Поліссі – «скробанка»), крашанка та писанка. Крашанки (фарбовані яйця, які можна їсти) найбільш поширені на Волинському Поліссі. До речі вважається, що червонувато-рудий колір крашанки символізує кров, яку Христос пролив на хресті.

   Найскладніше виготовити саме писанку, яка є прикрасою святкового столу, або символічним подарунком. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама, при цьому вони несуть символічне значення. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск».

   Писанки писати Наталію Миколаївну навчила мама Олена Федосіївна донька моєї першої вчительки Ольги Дмитрівни Макарчук. У своїй роботі майстриня використовує стародавню символіку, адже поліські узори одні з найдавніших, тому Наталія Миколаївна намагалася нагадати про давні традиції минулого, адже кожен знак на писанці символічно щось означає.

   Писанка відігравала важливу роль у житті полісян, вона була предметом-символом, і саме тому в її орнаментах зашифровані найдавніші образи і уявлення багатьох поколінь. Волинське Полісся – один із тих регіонів, в якому найдовше збереглися прадавні мотиви: Образ дерева життя, що об'єднує землю і небо, є символом безперервного оновлення життя, «сосонка» - знак пророслого зерна, «сонце» є символом Бога, джерело світла і тепла, «вітряки» - «грабельки» - поле засіяне і заволочене, особливо були поширені знаки врожаю, так як наш поліський народ працьовитий, трудолюбивий, «хрест» є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох пір року і чотирьох темпераментів, «церква» – знак прагнення людей до вічності.

   Писанка – символ України, пам'ять про рідну землю, рідний край, оберіг на нашій землі, тому найбільше на майстер класі присутні малювали «Берегиньку» – це знак охоронниці роду, а ще добра, адже раніше писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, навколо сіножатів та пасовищ, підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика де знаходилася матка. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання тощо, також писанку можна подарувати як листівку і висловити знаками всі побажання.

   Писанки Полісся характерні геометричним або геометризованим рослинним орнаментом. Тож розшифрування багатьох елементів розпису писанок Полісся говорить про те, що вони уособлювали уявлення наших предків про добро і зло, про будову світу, тому, в своїх зображеннях зберегли древню символіку, яка в період християнства знайшла свою нову інтерпретацію, пов'язану з воскресінням Христа.

   На території Волинського Полісся писанкарство існує давно. На Поліссі, як і загалом по Україні, писанкарством займаються переважно жінки. У селі Троянівка Маневицького району переселенці малювали писанки одні з перших на Маневиччині.

   На Поліссі найбільш значущим для писанки був червоний колір – це колір нашого життя. Чорний колір відтіняє безконечники це поминання померлих душ, коричневий – знак землі, голубий – здоровя, чистоту, зелений – молодість, життя.

   Знаходячись під впливом наближення Величного Свята, хочу сказати, про те, що Христос Воскрес і Воскресне Україна. Нам, жителям третього тисячоліття, важливо повірити в Воскреслого Христа, а в ньому впізнати нашу Воскресаючу Матір (Україну) і сказати так вона є і буде, бо такий нарід, який вірить у Воскресіння своєї держави – Непереможений.

   В ці святкові дні, коли з Неба сходить Благодать хотілося, щоб у наших серцях не залишалося ніякого смутку. Нехай перед обличчям Воскреслого Христа зникне всяка тривога і непевність. Нехай радіє Україна, бо Христос Воскрес, а в Ньому наша Перемога навіки,

П.М.Хомич,

директор Маневицького краєзнавчого музею