На свято зазвичай приходять не з порожніми руками. Для музею найкращими подарунками є предмети, які підходять під визначення «музейні експонати». Приємно їх отримувати від людей, які впродовж багатьох років допомагають Волинському краєзнавчому музеєві у придбанні цікавих, часто раритетних знахідок.

   Віктор Літевчук, колекціонер, автор альбому «Луцьк у старовинній листівці, гравюрі і фотографії» (Луцьк: Ініціал, 2012) є саме такою людиною. Під час урочистої академії, присвяченої Міжнародному дню музеїв, він подарував прижиттєвий фотознімок польського письменника, художника, історика, мандрівника Йозефа Ігнаци Крашевського (1812 – 1887). Принагідно зауважу, що завдяки В. Літевчуку і з його спонсорською допомогою меморіальна збірка Крашевського у фондах музею постійно поповнюється філокартичними матеріалами, зокрема поштовими листівками, котрі виходили у різних видавництвах Польщі до 50-річчя вшанування пам'яті «польського Бальзака» (1937 р.), – так називали Й. І. Крашевського за його надзвичайну працьовитість.

   Крім фото Крашевського, В. Літевчук подарував музеєві невелику підбірку поштівок і конвертів, об'єднаних тематично: усі вони присвячені видатній українській письменниці Лесі Українці – Дням пам'яті, Дням народження, пам'ятникам і пам'ятним місцям. Серед конвертів є й раритетний: 1963 року Київське товариство колекціонерів на маркованому конверті, ілюстрованому кольоровим знімком Музею українського мистецтва в Києві, зробило надрук: «1913 – 1963. 1 серпня День пам'яті видатної української письменниці Лесі Українки Київське товариство колекціонерів»; двічі на конверті (на марці і внизу в центрі) проставлено штемпель погашення з аналогічним текстом; погашення здійснено 1.VІІІ. 1963 р. на Київському поштамті.

   Музейна шевченкіана також поповнилась цікавим експонатом. Валерій Магера, завідувач Музею Управління внутрішніх справ Волинського облвиконкому подарував видання творів Т. Г. Шевченка кишенькового формату (назва на шкіряному корінці: «И. П. [Избранные произведения] Т. Г. Шевченко»; місце та рік видання не зазначені [до 1917]) Це, власне, фрагмент книги: втрачено вступну статтю, кілька сторінок першої частини (вірші Шевченка «на малороссійском языке»), кілька сторінок другої частини (вірші в перекладах російських письменників). Найбільша частка перекладної поезії належить Іванові Бєлоусову (1867 – 1930), одному з перших і найбільш плідних перекладачів творів Т. Шевченка у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Серед інших авторів перекладів – Іван Бунін, Леонід Мей, Володимир Гіляровський, Іван Родіонов та інші. Пошкодження і втрати свідчать про тривале користування книгою.

Наталія Пушкар,

головний хранитель Волинського краєзнавчого музею

Фото Л.Максимова