У Любомлі проводять піші екскурсії з оглядом визначних місць населеного пункту. Про це повідомляє інформаційний сайт Прибужжя «КОРДОН».

Такі екскурсії організовують з метою популяризації княжого міста та його видатної історії.

«Древні православні храми, величні католицькі сакральні пам’ятки, оповиті легендами підземелля та графський палац, старовинна замкова гірка та цікава міська забудова — історичні надбання нашого краю. Тож, шановні місцеві жителі та туристи, долучайтеся до пізнання таємниць міста», – повідомив директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський.

Юрій Фініковський розробив туристичний путівник, де коротко можна ознайомитися з місцями, якими проводять екскурсії.

Церква Св. Георгія (ХІІІ–XVIII ст.) – найдавніший храм м. Любомль. Збудований волинським князем Володимиром Васильковичем у 1280-х рр.

Детально описаний у Галицько-Волинському літописі. При храмі існувала бібліотека рукописних книг – одна з найбільших у Галицько-Волинському князівстві (більше 20 книг). Перебудована у 1780-х рр. стараннями графа Францішка Ксаверія Браницького.

При церкві є ікона Св. Георгія, ймовірно передана гетьманом Іваном Виговським, який був любомльським старостою. Єдиний нині на Волині храм із годинником на дзвіниці.

Городище «Замчище» (ХІІІ–XІV ст.) – пам’ятка археології національного значення. На території городища знаходиться замкова гірка, насипана в XIV столітті на місці дитинця літописного Любомля ХІІІ століття.

Місцеві жителі називають пагорб «Фосія». Перша документальна згадка про замок в Любомлі датується 1392 роком. Тоді польський король Владислав ІІ Ягайло підписав в Любомльському замку документ про надання магдебурзького права місту Холму.

Польські краєзнавці першої половини ХХ століття вказують, що замок був дерев’яний і побудований сестрою короля Ягелло Олександрою.

Останній раз згадується Любомльський замок під 1773 роком, ймовірно згодом був розібраний графом Францішком Ксаверієм Браницьким. В північній частині городища у XVII-XVIII ст. споруджено муроване підземелля, що складається з 6-ти кімнат.

м. Любомль. 1970 р. Городище Замчище. Меморіал Слави

Ймовірно, на замковій гірці знаходились урядові будівлі, зокрема будинок старости, про що свідчать археологічні дослідження. Тому тут мали бувати любомльські старости та адміністратори Іван Виговський та Павло Тетеря, польські королі, гетьмани, урядовці.

Римо-католицький костел Св. Трійці (1412 рік) – найдревніший костел на Волині. Побудований стараннями польського короля Владислава ІІ Ягайла у 1412 році. Перебудовувався у XVIII ст. (1731 р.)., у 1764 році біля костелу побудована мурована дзвіниця.

20-ті рр. ХХ ст.

Містить склеп, пізніше розграбований. За легендою, тут була похована сестра короля – Олександра. Зазнав великих руйнувань в радянський період (1945-1980-ті рр.).

20-30-ті рр. ХХ ст.

Нині – постійно діючий. Головною святинею костелу була Любомльська ікона Божої Матері поч.XVII ст. (Лоретанська Богоматір), вивезена у 1944 році в Польщу. Деякий час (1930-1935 рр.) в костелі перебувала ікона Летичівської Божої матері поч. XVI ст.

Вівтар Троїцького костелу в Любомлі

Палац Браницьких (XVIII ст.) – південний флігель палацу, що входив до палацово-паркового ансамблю, збудованого в Любомлі графом Францішеком Ксаверієм Браницьким у другій половині XV століття. У Ягелонській бібліотеці у місті Краків віднайдене зображення палацу в м. Любомлі, виконане в 1827 році Вілібальдом Ріхтером — художником, що перебував на службі у графа А. Як свідчить дослідження, малюнок є найбільш раннім і наразі єдиним зображенням Любомльського палацу. Конфіскований в родини Браницьких у 1849 році за підтримку Польського повстання 1830-1831 рр.

Палац Браницьких на малюнку 1827 р.

Палац Браницьких 1938 р.

В кін. ХІХ ст. маєток належав близькій родичці російського письменника І.Тургєнєва, згодом місцевому землевласнику К.Кампіоні. В радянський період тут розміщувався прикордонний загін, російська школа, профтехучилище. Нині – приміщення ДЮСШ.

Малюнок 1837 р.

Римо-католицька каплиця св. Яна Непомука (XVIII ст.) – пам’ятка архітектури знаходиться на північ від костелу Св. Трійці в м.Любомль. Має вигляд мурованої двоступінчатої квадратної колони. У верхній частині з південного боку колони знаходиться ніша з півкруглим верхом, у якій раніше стояла фігура святого Яна Непомука. Висота каплиці – 6 м.Точна дата побудови каплиці невідома, але в описі інвентаря.

Рожанцевого братства Любомльського костелу за 1755 рік записано, що колона св. Яна Непомука недавно збудована, фондована Станіславом Ринкєвичем. Тому можемо припустити, що каплиця побудована в 1750-х рр. Останній раз колона реставрувалась ще у 30-х рр. ХХ ст.

1930-ті рр.

Після Другої світової війни, з приходом радянської влади, костел вже був недіючий і опіки над каплицею не було, тоді ж зникла статуя Яна Непомука, яка була в ніші. Відреставрована коштом місцевого мецената та благодійника у 2019 році.

До реставрації

Після реставрації. 2019

Церква Різдва Богородиці (1884 р.) – православний храм, пам’ятка архітектури місцевого значення. Побудований у 1884 році. Він являє собою типовий зразок «псевдоруського» стилю в монументальній дерев’яній архітектурі Волині.

В 1898 році у цій церкві була охрещена майбутня видатна акторка Наталія Ужвій. У 1961-1991 рр. – закрита радянською владою, будівлю використовували під різні установи. З 1991 року в храмі відновлено богослужіння.

Площа Ринок із міською забудовою (XVIII – перша пол. ХХ ст.) – центральна частина м. Любомль. Використовувалась як торгова площа. Збережені пам’ятки архітектури: Торгові ряди Браницьких XVIII ст., аптека Т. Родзевича (20-ті рр. ХХ ст.), житлові будинки, адміністративні приміщення, магазини (20-30-ті рр. ХХ ст.).Окремою локацією є місце, де розміщувалась Велика Єврейська синагога (1510 р.), зруйнована радянською владою у 1947 році.

1916 рік

1917 рік

1919 рік

20-30-ті рр ХХ ст.

Любомльський краєзнавчий музей – краєзнавчий музей у м. Любомль, важливе й цікаве зібрання матеріалів, предметів і матеріалів з історії, культури та персоналій Любомльського краю. Представлено залами природи, археології, давньої, середньовічної, нової та новітньої історії краю, виставковим залом. Фонди музею – більше 30 тис. предметів основного зібрання та понад 6 тис. науково-допоміжних матеріалів.