У Ковельському історичному музеї розгорнуто виставку «Писанковий дивосвіт», що діятиме до кінця травня.

   Здавна волиняни святкують Великдень, вітаючи відродження Матері-природи, повернення Сонця на літо. Після запровадження християнства, це свято пов’язують із біблійною легендою про Воскресіння Ісуса Христа.

   Однією з прадавніх великодніх традицій у краї є виготовлення крашанок і писанок, орнаменти яких донесли до нас відгук уявлень пращурів про природу, небо і землю. Звичай розписувати писанки у системі народної обрядовості є одним із найбільш яскравих і живучих. Навіть у часи занепаду чи заборони національної культури не згасала свічечка генетичної пам’яті українців, які стійко дотримувались традиції.

   Маючи таке глибоке коріння, волинська писанка у наш час отримала нове життя. Вона воскресла і заграла усіма барвами веселки завдяки зусиллям писанкарів, мистецтвознавців, популяризаторів народної культури. На мініатюрній писанці у символах-кодах весь світ: небесні світила, навколишня природа в різні пори року, тварини і квіти, знаряддя праці і храми, орачі за плугом і віруючі з пасхальними кошиками по дорозі до церкви, великодні натюрморти й українська національна символіка.

   Нині волинська писанка – не лише символ свята, але й потужний, самодостатній напрямок декоративного мистецтва.

   На виставці представлені писанки з фондів історичного музею. Також доповнюють експозицію вітальні поштові листівки, як наших видань, так і зарубіжних. Зокрема, можна побачити листівки з Польщі, Австралії, Канади.

Мирослава Мороз,

головний зберігач фондів Ковельського історичного музею