Пропонуємо вашій увазі цікавий матеріал від Першого Каналу Соціальних Новин про Олицький замок, який переданий на баланс Волинського краєзнавчого музею:

- У березні мені зателефонувала журналістка Наталія Малімон і запитала: «Що, вам на баланс передають Олицький замок?». Я їй сказала: «Та ні. Нічого про це не знаю, і навряд чи це можливо». Нам здавалося це нереальним, - розповідає директорка обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко.

А в червні Волинському краєзнавчому музеєві передали на баланс цілий… замок. Сказати тут «ура!» - трудно. Тисячі квадратних метрів Олицької психлікарні. Тисячі квадратних метрів, які медустанова ледве дужала доглядати, точніше – дбала, аби вони не завалилися.

У стінах Олицького замку. Липень 2021-го

Але це крок. Просто один із кроків до дуже амбітної волинської мети: дати шанс Олицькому замку Радзивілів розповідати не про труднощі психіатрії, а про цікаву історію цього краю.

Ми не впевнені, що ціль уже близько. Але іронізувати на тему цих трансформацій уже не хочеться. «Перший» розбирався, які кроки вже зроблено. А які – збираються втілювати на шляху подолання радянської карми, коли каральну психіатрію «прописували» у стінах старих палаців.

Радзивілівське – в інтер’єрі

Психлікарня у замку. Тубдиспансер у маєтку. Наркодиспансер у… Радянська влада застосовувала до архітектурного спадку саме такі сценарії. Щастило тільки окремим – тим, які не провинилися ідеологічно або які хтось вчасно лобіював.

Та все ж улюблений таки сценарій для совєтів – це зробити у древніх мурах психіатричну клініку. Радянська каральна психіатрія «пасувала» обдертим стінам, а навіть якщо не обдертим, то фарбованим у синє чи зелене наполовину колись князівським, графським, поміщицьким залам чи палатам.

Про те, що час ставити крапки на такій ганебній совєтській практиці, час робити архітектурні пам’ятки окрасою громади, а не жахіттям, пишеться багато і натхненно. Але часто це далі розмов чи текстів не йшло. У теорії це просто. На ділі – складно. Цю дорогу саме зараз проходить Олицький замок на Волині. Спадок князів Радзивілів.

Цього літа замок вперше відкрили для туристів. Цього літа у замок стали продавати квитки. Тут провели фестиваль, який зібрав небачену для Олики кількість людей. Це можна вважати першими результатами трансформації: від психлікарні – до туристичної родзинки.

* * *

Рівного йому палаців на Волині нема. Олика належала Радзивілам майже 400 років. Свого часу то було гонорове містечко, вотчина Радзивілів. Резиденцію на Волині почав будувати Миколай Радзивіл Чорний ще у 1564-му. Державний та політичний діяч Великого князівства Литовського. Права рука і товариш польського короля Сигізмунда І. Це був один із перших так званих прямокутних замків бастіонного типу в Україні. Завершив будівництво комплексу Станіслав Альбрехт Радзивіл, він збагатив резиденцію, збудувавши унікальний костел.

Останнього власника замку Януша Радзивіла у 1939 році арештували совєти, коли прийшли «віджимати» західні землі. У Другу світову в замку перебували радянські солдати.

У лютому 1945-му, після того, як німецькі окупанти залишили ці землі, резиденцію (де перебувала одна з частин радянської армії), за словами старожилів, підпалили упівці. Після пожежі у стінах-руїнах облаштували кінний завод.

А лікарню тут відкрили у 1957-му. І то була перша психіатрична клініка на Волині. Перші працівники лікарні одночасно й відбудовували замок після руйнації.

Нині – пам’ятка архітектури національного значення.

Вежа замку Радзивілів

1. ЗВІЛЬНИТИ СТІНИ

Ідея доцільності перепрофілювати ці стіни і «звільнити» їх від психіатричної лікарні обговорювалася на Волині з початку 90-х років. Основною перепоною тут була необхідність розташувати деінде пацієнтів закладу та знайти роботу персоналу. Навіть обговорення проблеми викликало певний соціальний спротив серед працівників: їм не могли запропонувати роботи натомість. Без цього бачення варіант залучення державних коштів у відновлення пам’ятки розглядати було недоцільно.

Про доцільність переселення психлікарні зі стін замку наполегливіше заговорили у 2000-х. Періодично до цієї теми поверталися різні губернатори. В Олиці влаштовували наради-обговорення. Озвучували наміри залучити на реставрацію різні грантові кошти, однак тут успіхів – жодних.Серед варіантів, які розглядалися у 2018-му, – збудувати в селищі окремий корпус психіатричної клініки.

Недавно ще реалії були такими

У червні 2019-го під час сесії Волиньради затвердили обласну програму відродження історико-архітектурної спадщини Олики на 2019-2024 роки, якою спочатку і було передбачене будівництво нового корпусу на 170 місць за 300 млн грн і навіть будинків для відселення мешканців з історичної частини міста. Обсяг програми – 1,147 мільярда гривень, з яких 891,605 мільйона – кошти державного бюджету, 22,385 мільйона – обласного бюджету, 55,695 мільйона – місцевих бюджетів, 177,37 мільйона – кошти з інших джерел. Вона включала відновлення потенційно цікавих туристам локацій в Олиці, створення сайту, популяризацію історії, інфраструктурні проекти, тощо. Зрозуміло, що це тільки плани, хай і чітко окреслені. Але програма необхідний документ для потенційного виіділення коштів з бюджету.

У січні 2020-го в Олиці проводять виїзну нараду за участі голови Волиньради, голови Волинської ОДА, депутатів місцевих рад. Говорять про необхідність знайти в обласному бюджеті кошти на проектно-кошторисну документацію (загалом її вартість може сягнути більше 2 млн грн). Наявність ПКД – умова участі у державних програмах з відновлення замку. Паралельно, коштом обласного бюджету планують відремонтувати дорогу до селища (станом на 2021-й вона вже відремонтована).

У планах – взяти участь у програмі «Велика реставрація», що на той момент започаткована на державному рівні. У рамках програми на 2021-й рік на відновлення архітектурної спадщини було закладено 2 млрд грн. Як зауважував міністр культури Олександр Ткаченко, з них гарантовано лише 600 тис грн, інші – заплановані як надходження від спецфонду, що має поповнюватися за рахунок легалізації грального бізнесу. Частину переліку об’єктів, які планують реставрувати коштом програми, вже опублікували. Загалом таких 150.

Однак на півдорозі до «Великої реставрації» Олицький замок натрапив на перешкоду: програма не передбачала фінансування для комунальних закладів. А таким є це приміщення. Влітку 2021-го Верховна Рада у першому читанні розглянула законопроект, який дозволяє реставрувати цим коштом «комунальні стіни».

Цьому втішилися на Волині, де працюють над підготовкою проекту реставрації резиденції Радзивілів. Наявність такого документу – велика перевага замку над іншими подібними в регіонах країни. Паралельно – вирішують долю власне стін палацу: навесні цього року психлікарня виселилася з резиденції.

Наразі музейники планують обійти коридори і кімнати замку, щоб із залишених речей вибрати потенційні експонати...

...період із 1957 до 2021-го – історія про медзаклад у палацах – теж мусить бути в експозиції майбутнього.

1 квітня цього року рішення про передачу замку на баланс музею обговорили під час майнової комісії Волиньради: обранці рекомендували передати приміщення психлікарні в Олиці на баланс Волинського обласного краєзнавчого музею.

7 квітня з’явилося відповідне розпорядження голови Волинської облради Григорія Недопада.

«Передати в межах спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з балансу комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради на баланс Волинського краєзнавчого музею будівлю замку Радзивіллів (споруду головного корпусу, рік введення в експлуатацію – 1957, інвентарний номер –10311008, балансова вартість – 2175406,00 гривень; споруду пральні, рік введення в експлуатацію – 1964, інвентарний номер – 10311009, балансова вартість – 39832,00 гривень; споруду аптеки, рік введення в експлуатацію – 1964, інвентарний номер – 10311010, балансова вартість – 33789,00 гривень; трансформаторну підстанцію, рік введення в експлуатацію – 1973, інвентарний номер – 10312002, балансова вартість – 17631,00 гривень) та майно, згідно з додатком», – йдеться у розпорядженні.

21 квітня відповідне рішення прийняла сесія Волинської обласної ради. Проект рішення не викликав дискусій у сесійній залі.

30 червня був підписаний акт про передачу майна на баланс.

Це історичне рішення підштовхнула реформа медицини. Медичний заклад в Олиці опинився в ситуації, коли фактично не отримав коштів на своїх пацієнтів від НСЗУ, бо частина з них не лікується, а фактично просто живе у клініці. Відтак задекларованих лікарнею послуг виявилося надто мало, щоб мати змогу функціонувати самотужки. У Волиньраді стали думати, як рятувати психлікарню: назріло рішення про приєднання і переведення персоналу з Олики у село Липини Підгайцівської ТГ. Фактично обласна психлікарня складалася з двох клінік: липинської та олицької.

«Склалася така ситуація, що з 460-505 пацієнтів лікарні десь 150-200 отримували кошти від НСЗУ, оскільки їх реально лікували. Решта – пацієнти, які по суті проживають у стінах клініки. Тут є проблема. Через те ми об’єднали обидва наші психіатричні заклади: в Олиці та Луцьку. Таким чином вивільнили відділення в Олиці. Ми маємо великі шанси взяти участь у фінансуванні реконструкції замку в Олиці за рахунок програми «Велика реставрація». В Україні є достатньо подібних об’єктів, які потребують реставрації (особливо на Львівщині), але вони тут позаду волинян, бо у нас уже проведено суттєву роботу щодо проектно-кошторисної документації. Одна з умов: це має бути заклад культури. Власне, після передачі приміщення на баланс музею так і є», – пояснює начальник відділу майна Волинської облради Михайло Імберовський.

Поки готуються до участі у програмі, заклад треба утримувати. У Волиньраді це передбачили. Під час найближчої сесії ради, каже Михайло Імберовський, будуть вносити зміни до бюджету і частину коштів, які отримали з перевиконання надходжень, спрямовувати для опалення замку.

Вже не психлікарня, але ще не замок. Олика зсередини

Не Волинню єдиною
У селі Заклад Миколаївського району на Львівщині обласна психіатрична лікарня розташована в основному корпусі палацу графа Скарбека. Палац збудований у 19 ст. З 1840 р. в одному з його корпусів Станіслав Скарбек облаштував великий сиротинець «Доброчинний заклад-інститут для сиріт та убогих». Радянська влада спершу облаштувала тут теж сиротинець. Згодом – тюрму НКВД. З 1984-го Миколаївську виправну колонію №50.
У 2019-му, коли в облраді підготували проект рішення про приєднання лікарні у Закладі до облпсихлікарні, що у Львові, і таким чином позбавити цей заклад статусу окремої юридичної особи, колектив був проти. Люди обурювалися, що психлікарню виселять, а палац віддадуть у приватні руки. В облраді пояснювали цю реорганізацію намірами зекономити кошти. Психлікарня у палаці – досі. В радянські роки тут був профілакторій для примусового лікування алкоголізму. Поруч – тюрма.
У квітні 2021-го рішенням Львівської облради таки приєднали психлікарню у Закладі до облпсихлікарні. У раді запевнили, що про закриття чи виселення не йдеться.
Один із улюблених туристами об’єктів Підгорецький замок на Львівщині теж колись був радянським тубдиспансером. Виселили тубдиспансер тільки у 1997-му...

2. ФЕСТИВАЛЬ ЯК ПОШТОВХ

У кінці травня в Олиці відбулася нарада за участі представників громади, обласної ради, обласної державної адміністрації, команди народної депутатки від цього округу Ірини Констанкевич. Говорили про перспективи відродження спадщини. Там і вирішили запровадити в Олиці фестиваль, щоби привернути увагу до замку. Згодом на 28 червня (а це день селища) запланували фестиваль «Олицька переберія». Театралізоване дійство оголосили щорічним.

Головну частину фінансових та організаційних витрат взяла на себе Олицька територіальна громада.

Голова Олицької тергромади Олександр Прендецький каже, що громада і справді робить ставку на відновлення замку і його туристичний потенціал.

• «Почали з того, що створили дієву команду, які опікуватимуться цією сферою. Так з’явився цілий підрозділ – центр культури і дозвілля».
• «Ми ініціювали в Олиці фестиваль. Хотіли зарекомендувати себе як громаду, яка має людей, котрі можуть зробити цікавим захід для мешканців Олики і (головне) для її гостей».
• «Організували найперше активних мешканців селища. Своїми силами прибирали на схилах замку. Кілька тижнів перед фестивалем проводили біля нього суботники. Працювали представники апарату селищної ради, навчальних закладів Олики, депутати».
• «Біля замку прибрали територію і облаштували мінімальну інфраструктуру: лавки, смітники, вбиральні».
• «Звідки гроші? На фестиваль не витратили жодної копійки з місцевого бюджету. Переконали місцевий бізнес стати партнерами заходу, на що підприємці охоче відгукнулися. Бюджет фестивалю у межах 400 тис. грн».
• «Громада залучила ведучих, організувала сцену та виступи виконавців, запросила торговців та майстрів».
• «Партнером фестивалю став Волинський краєзнавчий музей та Волинський національний університет імені Лесі Українки. Вони провели виставки, екскурсії та лекції істориків. ВНУ розробив промоційний комплект сувенірної продукції фестивалю (буклет, карта-схема та стікери)».
• «Фестиваль «Олицька переберія» зібрав до 6-ти тисяч людей».

Голова громади Олександр Прендецький вважає, що ставку на відновлення замку робити правильно, за цим – надходження у бюджет

«Я вважаю це величезним стимулом для громади залучити кошти на розвиток селища загалом. Бо навіть перший фестиваль продемонстрував, що після відкриття замку, якогось мінімального облаштування території навколо нього у нас значно зросла кількість туристів. У планах щорічно проводити фестиваль. Плануємо проводити й інші заходи у замку. Працюємо над тим, аби перелаштувати наших підприємців на торгівлю сувенірною продукцією, відкривати заклади громадського харчування, розглядаємо можливості збудувати готель в Олиці, бо наразі в селищі нема жодного готельного закладу, найближчий – у Клевані на сусідній Рівненщині. Зараз напрацьовуємо матеріали щодо облаштування кафе для торгівлі сувенірами та локації, в якій люди могли б перекусити. У серпні оголошуємо тендер на ремонт дороги у центрі Олики, це три вулиці, тут ми сподіваємося на співфінансування від держави», - зазначає голова громади.

Також в Олиці мають намір облаштувати так званий тимчасовий музей історії містечка. Наповнити його планують експонатами, зібраними краєзнавцями. Розташувати його хочуть в одній із зал замку. Паралельно у селищній раді планують мати свого екскурсовода, запровадити катання на човнах радзивилівськими ставками.

На фото прес-служби Луцької райради: фестиваль зібрав рекордну для Олики кількість людей

Про туризм на Волині. Керівник відділу туризму департаменту зовнішніх зносин, залучень інвестицій та з питань туризму і курортів Волинської ОДА Стас Ольшевський:
«Ковідний рік дав поштовх внутрішньому туризму. У 2019-му від туризму до бюджетів усіх рівнів Волинь отримала 187 млн грн доходу. У 2020-му через пандемію ці доходи впали до 3,7 млн грн. У 2019-му на Волинь, за даними мобільних операторів, в’їхало 1 млн 50 тисяч туристів. Мобільні оператори фіксували людей, які перебували поза основним місцем свого перебування понад 24 годин (за законом, це турист).
Ми виокремили шість локацій, шість туристичних магнітів Волині: Шацьке поозер’я, Луцький замок, заповідник «Стародавній Володимир», Нацпарк «Прип’ять-Стохід» на Любешівщині та Олика.
Рекордну кількість відвідувачів традиційно збирає Шацьке поозер’я. Шацьк у 2019-му «вистрілив» більше, ніж Одеса. У 2019, 2020-му році Шацьк відвідало 500, 600 тисяч туристів за сезон (три літні місяці). Цей регіон продовжує найбільше притягувати туристів. Лише за одні вихідні (другий тиждень липня), за даними пунктів пропуску Шацького національного природного парку, на його територію прибуло 60 тисяч туристів. Паралельно цікаво розвивати й інші напрямки внутрішнього туризму. Тут перспективною є Олика. Цього року туристи мають значно більше інтересу до її локацій».

3. НЕ ДАТИ ЗРУЙНУВАТИСЯ

В обласному краєзнавчому музеї кажуть: замок – сьомий заклад, який перебуває у них на балансі.

«Надзвичайно складно мати цих шість об’єктів. Йдеться про обласний краєзнавчий музей, Музей волинської ікони, Художній музей, Музей Луцького братства у Луцьку, Колодяжненський музей у колишньому маєтку Косачів, Затурцівський музей у колишньому маєтку В’ячеслава Липинського. Крім того, що треба щоденна робота (виставки, події, заходи), там ламаються крани, горять лампочки, сиплеться десь штукатурка. І тут – Олика. …З іншого боку – це почесно. Може, пафосно, але так є. Цей заклад мав бути на балансі установи культури, щоб мати можливість рухатися далі», – розповідає директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Нині замок – під опікою музею і Волинської облради. Майно охороняють. У двір замку охоче пускають туристів. Площа забудови - 4, 407 метрів квадратних. Територія - 2,7 га.

Позаяк наразі на території, окрім охорони, немає працівників, немає каси, то в музеї запровадили можливість платити за вхід онлайн – на сайті краєзнавчого музею. Інший варіант: купити квиток у Луцьку, безпосередньо в музеї, а тоді у зручний час поїхати з ним у замок.

Вартує це 20 грн.

КУПИТИ КВИТОК В ОЛИЦЬКИЙ ЗАМОК МОЖНА ТУТ

«Туристи, які приходять зараз у замок, можуть бачити лише його стіни зовні і територію самої резиденції. У приміщення поки доступу немає. Наразі ці стіни у такому стані, що велич Радзивілів видно зовні, а коли ми заходимо всередину, ми потрапляємо у таку собі пострадянську лікарню. Тим паче, що коли там ще був персонал, це все виглядало більш-менш доглянутим. Нині це все не дуже привабливе. У нас є ідея запровадити тематичні екскурсії і таки проводити їх у замку. Це буде фіксована група у певний час. Але ще ми на стадії вагання», – зауважує Оксана Важатко.

Зараз музей активно працює над проектно-кошторисною документацією. Це для того, щоб «пострадянська лікарня» мала шанси на більше, ніж просто бути локацією для фестивалів і збирати туристів, які зголошуються на 20 грн, щоб побачити поки дуже містичні стіни резиденції князів Радзивилів. Повна вартість проекту – 2,2 млн грн. 250 тис. грн виділено з обласного бюджету на наукові дослідження, що передують підготовці документації.

Проблема відродження Олики згуртувала різні структури і багатьох людей. Попри це, курс на відродження Олики (в тому числі й замку) можна назвати дещо хаотичним – досі немає людини чи структури, яка єдина координує всю роботу.

Директорка обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко

28-29 жовтня на Волині планують провести чергову подію, що має скоординувати зусилля з відродження спадщини Радзивілів. Йдеться про науково-практичну конференцію з історії, відродження, музеєфікації і реставрації Олики. Організатори: краєзнавчий музей, Волинський нацуніверситет імені Лесі Українки та Луцький національний технічний університет, Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку, Почесне консульство Литви у Волинській області.

Оксана Важатко сподівається, що конференція дасть можливість сформувати робочу групу з напрацювання стратегії розвитку Олицького замку, яка й координуватиме цю роботу до реставрації.

Переселення олицької психлікарні позначилося на бюджеті громади. Бо раніше клініка була серйозним платником до казни. Щомісяця – то мінус 300 тисяч гривень до бюджету ради. Ці кошти забрали з надходжень, натомість нічим не закрили. За рік лікарня сплачувала 3 млн 600 тис. грн. Ці гроші були заплановані у бюджеті, а в реаліях не надійдуть. Тож, у раді думали, як перекрити мінус.

На вході в замок уже навіть є не тільки лавки, смітники (поруч – вбиральні!), а й стенди про нові відкриті маршрути. Як от маршрут «Волинський спадок»

На території замку в Олиці

Наразі Олицька громада має 18 сіл. Тут є аграрні підприємства, деревообробні, виробники сільськогосподарської техніки, будівельний бізнес. Втім, у бюджеті громади мало коштів на розвиток: потребують ремонтів дороги, соціальні установи, із 15 шкіл у жодній немає нового даху, жодна – неутеплена. Інвестувати у туризм місцеві кошти громада не має змоги, надіється на бізнес і державу.

«Нам би хотілося замінити лікарню рівнозначним підприємством. Після перенесення клініки у селищі постала і гостра соціальна проблема: не всі працівники були працевлаштовані, а відтак люди постійно шукають роботу і постійно з цим звертаються у місцеву раду», - наголошує Олександр Прендецький.

Важлива перепона для участі Олики у проекті «Велика реставрація» - це ймовірна відсутність коштів у самій програмі. Адже, за планами, наповнюватися фонд, з якого мають реставрувати архітектурні об’єкти в Україні, має за рахунок надходжень з оподаткування грального бізнесу. Будуть надходження – будуть гроші.

Однак паралельно на Волині пробують шукати інші шляхи перевтілення резиденції Радзивілів. Наприклад, міжнародні гранти.

У регіоні немає жодного подібного об’єкту, який міг би стати резиденцією для проведення зустрічей, прийомів дипломатів, міжнародних форумів у прикордонному регіоні. Тут сподіваються на державно-приватне партнерство і на те, що бізнесу буде взаємно цікаво «заробити на Радзивілах». Врешті, «заробити на Радзивілах» цікаво всім. Паралельно – зберігши те, що від них лишилося. Бо не всім якраз останнє і вдається.

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.