До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка видрукувано науково-популярне видання Пам’ятники Т. Г. Шевченка на Волині. – Луцьк: ФОП Сікачова В.А. – 2014. – 15 с., іл., здійснене на замовлення управління культури Волинської облдержадміністрації.

Автор ідеї: В. Ю. Дмитрук

Відповідальний за випуск: В. В. Стрільчук

Світлини: А. В. Юхтовський

Технічний редактор: В. А. Сікачова

Автор текстів: Т. О. Дудар

Монументальна Шевченкіана Волині.

   Ім’я Тараса Григоровича Шевченка впродовж віків святе для кожного українця, немає у світі куточка, де б не намагалися вшанувати світлу пам’ять Генія українського народу. Ніколи осторонь цієї справи не стояли і волиняни.

   У 1930-х роках на Волині існував пам’ятник Тарасові Шевченку у с. Колодниця Ковельського району (за іншими даними символічна Тарасова могила), де відбувалися урочистості до пам’ятних дат, проходили важливі для усвідомлення самоідентифікації українців як нації акції, йшов гласний спротив польським властям, яких націоналістично налаштовані волиняни вважали окупантами. Відбувалися також біля пам’ятника мітинги на підтримку радянського устрою, Першотравневі демонстрації.

   У 1939-1991 роках на Волині побудовано 6 пам’ятників Тарасові Шевченку. Першим пам’ятником, відкритим після закінчення Великої Вітчизняної війни, став пам’ятник Кобзарю у с. Дубове Ковельського району, збудований у 1955 році. Три пам’ятники було споруджено до 150-річчя від дня народження поета у 1964 році – це пам’ятники Великому Кобзарю у м. Берестечку Горохівського району, у м. Луцьку (мікрорайон Вересневе) та у с. Липне Ківерцівського району (станом на сьогоднішній день демонтований). Пам’ятник Тарасові Шевченку у с. Буяни Луцького району, споруджений у 1990 році, став провісником нової доби – омріяної багатьма поколіннями Незалежної Української Держави.

   За часи Незалежності України у Волинській області збудовано 15 пам’ятників Великому Кобзарю. 9 березня 1993 року у смт. Ратно було відкрито перший пам’ятник. Значною подією у культурно-мистецькому житті волинян стало відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку у місті Луцьку перед будівлею центрального корпусу Волинського державного університету імені Лесі Українки (сьогодні Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) 9 березня 1995 року. «Апостолом Правди і Свободи» названий пам’ятник Тарасові Шевченку у м. Ковелі – найвищий пам’ятник Кобзарю у світі, споруджений до 14-ої річниці Незалежності України.

   Сьогодні на Волині нараховується 22 об’єкти монументального мистецтва, які класифікуються як пам’ятники та погруддя, присвячені постаті Великого Кобзаря. До цієї кількості входить одна меморіальна дошка (архітектурно-скульптурна композиція), розміщена на боковій стіні приміщення Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Є на Волині і символічні могили – пам’ятні знаки, встановлені на честь відомого поета у смт. Луків Турійського району, у с. Хотешів Камінь-Каширського району та у с. Колодниця Ковельського району (відновлений у 1990 році).

   До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка спеціалістами відділу охорони культурної спадщини управління культури облдержадміністрації у листопаді-грудні 2013 року було здійснено фотофіксацію стану наявних пам’ятників Т. Г. Шевченку, проведено обстеження технічного стану пам’яток.

   Інформація, що використана як анотації та підписи до фотографій пам’ятників, була взята із внутрішнього архіву відділу охорони культурної спадщини управління культури облдержадміністрації, надана районними відділами культури, дирекцією Волинського краєзнавчого музею, відстежена за публікаціями у місцевих засобах масової інформації.