Об’єктивними артефактами нашого минулого є музейні експонати, що виступають джерелами інформації для з’ясування історичних особливостей виникнення і розвитку нашого міста.

У Ковельському історичному музеї є чималенька колекція антикварної цегли. Нині маємо новий експонат, подарований музею місцевим жителем Юрієм Лобановим.

Цеглина віком понад сотню літ, з розмірами : довжина – 20 см, ширина – 8,5 см, товщина 4,5 см. Палітра відтінків включає пісочні і молочні відтінки. На фасаді цеглини у прямокутному обрамленні розміщене тавро (логотип) – це свого роду «підписи власника підприємства, виробничі знаки». Це літери «Г.R. Т.Б.» і посередині зображений якір. Ймовірно, що якір на цеглині свідчить про те що, виробництво застраховане у «Всероссийском обществе «якорь». Саме там після пожежі 16 червня 1903 року були застраховані підприємства Бергенгейма, про що повідомлялось в газеті «Російські відомості» 17 червня 1903 року, № 165.

Є припущення, що це вогнетривка цеглина заводу харківського промисловця Бергенгейма або підробка під нього. Едуард Едуардович Бергенгейм – фін шведського походження, син архієпископа міста Або (зараз Турку), розвивав свою кар’єру у військовому напрямку, але доля його пов’язала спочатку з Курсько-Харківсько-Азовською залізницею, а згодом із промисловістю. У 1876 році в Харкові він відкрив завод, на якому випускали теракотові вироби, кахлі, каналізаційні труби, плитку для підлоги та тротуарів.

У 1891 році було створене «Товариство з виробництва вогнетривкої цегли, гончарних виробів» Барона Е.Е. Бергенгейма. Такий титул у пана Бергенгейма і справді був. У 1879 році він став бароном Великого князівства Фінляндського, звідки був родом. Однак похований Едуард Бергенгейм у Харкові на лютеранському кладовищі.

Вироби Бергенгейма були відомі далеко за межами Харкова. Вони використовувались при будівництва Лівадійського палацу в Криму, «Будинку з химерами» Городецького в Києві, залізничного вокзалу в Москві.

За радянських часів завод було націоналізовано. У 2003 році в Харкові створено музей керамічної плитки та сантехніки, в якому представлена велика експозиція продукції заводу Бергенгейма (близько 1000 експонатів), в тому числі вогнетривкої цегли.

Цеглина знайдена у Ковелі під час будівельних робіт по встановленню опорних стовпів для парканної огорожі по вулиці Толстого попри територію стадіону «Верес» (у міжвоєнний період це була територія костелу Св.Станіслава). Оригінальний вогнетрив чи підробка – питання лишається відкритим. Із залученням фахівців будемо рухатись до істини!

Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів Ковельського історичного музею

Джерело: Ковельський історичний музей